Тотальний контроль і присутність спецслужби у практично кожному аспекті життя громадян забезпечувала розгалужена мережа “неофіційних співробітників”, кількість яких сягала 200 000. Тобто, майже кожний п'ятдесятий громадянин Східної Німеччини був інформатором “Штазі”. Девіз організації характеризував її діяльність - "Неважливої інформації не існує".
Протягом майже всієї історії спецслужби її главою був генерал армії Еріх Мільке. Під його жорстким управлінням тотальний контроль в НДР сягнув свого апогею. Стукати на ворогів партії своїм обов'язком вважав практично кожен. Доходило до того, що люди шпигували за членами своїх сімей.
Під час мирної революції 1989 року, будинок міністерства захопили розгнівані люди. Співробітники Штазі почали нашвидкуруч знищувати архів. Однак, документів було настільки багато, що дуже швидко їх позбутися було просто неможливо. Лише уявіть, 111 кілометрів стелажів з паперовими документами, 47 км з мікрофільмами і півтора мільйона інших носіїв інформації.
Після ліквідації НДР очільник “Штазі” постав перед судом за цілою низкою звинувачень, зокрема за переслідування дисидентів та накази стріляти по громадянах НДР, які намагалися перебратися через Берлінську стіну. Однак, довести вину за браком доказів не вдалося.