Детальніше про резонансне розслідування 24 Каналу розповів головний редактор NGL.media Олег Онисько. Зауважимо, що бізнесмен надіслав виданню повідомлення, де описав свої зв'язки з російськими компаніями.
Важливо Скільки німецьких компаній досі працюють у Росії та як їх потрібно карати
Як журналісти дізналися про заборонений бізнес Корецького
Журналісти NGL.media періодично здійснюють моніторинг публічних тендерів, де використовуються бюджетні гроші. Під час одного з них звернули увагу, що багато органів місцевого самоврядування купують комунальну спецтехніку в компанії "Альфатекс", яка є другим найбільшим постачальником такої техніки в Україні.
У бізнес-системі моніторингу YouControl відразу позначено, що компанія "Альфатекс", власником якої є Микола Корецький, "має ймовірні зв'язки з Росією".
Це вже червоний прапорець, тому нас це зацікавило, й ми почали глибше досліджувати у російських реєстрах. У такий спосіб виявили російські компанії полтавського депутата. Те, що Корецький говорить, що ці компанії не працюють – неправда,
– наголосив Онисько.
Компанії чинного депутата Полтавської обласної ради активно працюють, приносять непоганий прибуток й, очевидно, сплачують податки до російського бюджету.
"Нам здається, що українські громадяни й поготів органи місцевого самоврядування, які купують таку техніку, мали б знати з ким мають справу", – додав головний редактор NGL.media.
Чи чесний український бізнес депутата
Під час розслідування журналісти NGL.media не виявили відвертих порушень чи завищення цін. Однак йдеться більше про моральну сторону, адже людина, попри заперечення, продовжує вести бізнес у країні-агресорі.
З одного боку, в Україні немає зобов'язання для бізнесменів, які вели справи в Росії, позакривати всі фірми. У нас є багато достатньо відомих людей, які досі зберігають майно в Криму, зокрема, й бізнес.
Як зауважив Онисько, одним з найбільших замовників фірми "Альфатекс" є оператор газотранспортної системи України. Зазвичай постачальники заповнюють спеціальну форму, де вказують, чи пов'язані з бізнесом країни-агресора Росії та Білорусі.
Корецький заповнював таку форму й вказував, що діяльність цих фірм припинена, саме тому він виграв тендер на понад 50 мільйонів гривень. Однак це очевидна брехня, адже фірми продовжують працювати. На цей факт можуть звернути увагу правоохоронні органи,
– мовив головний редактор NGL.media.
Реакція Корецького на розслідування
Після появи резонансного розслідування Корецький повністю заперечував можливість закрити свої компанії. Згодом він надіслав виданню повідомлення, де описав свої зв'язки з російськими компаніями.
Водночас місцевим полтавським журналістам Корецький відмовився коментувати розслідування. Однак сказав, що його нібито замовив Костянтин Жеваго. Виявляється, між ними є конфлікт, й тому Корецький вважає, що матеріал проти нього нібито зроблений на замовлення.
Костянтин Жеваго
– український бізнесмен та політик. Народний депутат України III, IV, V, VI, VII та VIII скликань, виконавчий директор Ferrexpo, бенефіціар банку "Фінанси та Кредит", а також фігурант кількох кримінальних проваджень ДБР.Як українські компанії відреагували на розслідування й факт співпраці з власником бізнесу на Росії
Видання NGL.media зв'язувалося з найбільшим замовником фірми "Альфатекс" – оператором газотранспортної системи України. Вони переконували, що по документах компанія все заповнила чесно.
Я поки що не бачив публічної реакції,
– відповів Онисько.
Проте, як правило, після виходу розслідування замовники починають знову перевіряти документи й, можливо, тоді вже відреагують, коли факти стали публічними.
Проросійські погляди депутата
Микола Корецький не лише власник російського бізнесу, а ще й захисник російської церкви. Він профінансував один із храмів УПЦ МП на Полтавщині й навіть після повномасштабного вторгнення Росії яро не хотів переходити до Православної церкви України.
Водночас Корецький – чинний депутат Полтавської облради від партії "Батьківщина", яка не декларує особливої симпатії до УПЦ МП й підтримувала, як низка інших українських політичних партій, Томос й те, що російська церква – це мережа ворожих агентів.
"Я не знаю, як керівництво партії ставиться до такого "захоплення" Корецького, але якщо в партії "Батьківщина" це толерують, то мені шкода їхніх виборців", – додав головний редактор NGL.media.
Бізнес на крові
На жаль, попри цинічне вторгнення Росії в Україну, понад 1300 іноземних компаній досі працюють на ринку країни-агресора. За майже два роки повномасштабного вторгнення лише понад 500 іноземних компаній скоротили, або частково призупинили діяльність, але все ще залишаються у Росії.
Відповідно, кожен бізнес, який досі співпрацює з агресором, сплачує податки, поповнюючи бюджет країни-терориста. Згідно з 1 пунктом 284 статті Податкового кодексу Росії, бізнес сплачує 20% податку, з яких 3% зараховуються напряму до федерального бюджету, решта – до бюджету суб'єкта. Серед найбільших платників податків все ще залишається тютюнова компанія Philip Morris та банк Raiffeisen.