Детектив НАБУ розповів про злочинну схему держпідприємства, пов'язану із "Кіотськими грошима"
Кіотський протокол – це велика міжнародна угода, яка спрямована на скорочення викидів в атмосферу парникових газів. Це ті гази, які утворюються від об'єктів промисловості, роботи транспортних засобів тощо. Вони негативно впливають на атмосферу планети, тож міжнародна спільнота домовилася скорочувати свої викиди шляхом встановлення квот для кожної окремої країни.
Про це у програмі "Справа детектива" з Олександрою Дрік розповів детектив Національного антикорупційного бюро Олександр.
Читайте також: Золото та мільйони: історія про топ-чиновницю, яка розійшлася з чоловіком, щоб приховати статки
Він пояснив, що квоти стосуються максимальної кількості газів, які можуть бути викинуті в атмосферу підприємствами тої чи іншої країни. До того ж, та держава, яка не використовує надані їй квоти, має право їх продати. Саме так зробила Україна: ми продали свою частину невикористаних квот Японії, за що отримали грошові кошти.
Кіотський протокол почав діяти з 16 лютого 2005 року
За словами детектива, ці кошти Україна почала отримувати ще з 2011 року. Більшість з них було використано ще до 2015 року, коли було створено НАБУ. Проводилася низка журналістських розслідувань про можливі факти зловживання щодо отриманих грошей.
Проекти передбачали встановлення світильників на основі LED-технологій. Річ у тім, що умовою використання коштів, отриманих від продажу квот, є їх використання лише на проекти, які зменшують викиди забруднювальних речовин в атмосферу. Через це Україна не могла використати ці кошти для інших цілей, наприклад, для оборони,
– зазначив він.
І додав, що наприкінці 2015 року міністерство екології та природних ресурсів України визначило, що організацію закупівель, послуг та робіт щодо заміни світильників буде виконувати державне підприємство "Українські екологічні інвестиції".
Читайте також: Як штрафувати екологічних правопорушників, або Нові правила контролю за охороною природи
Проте службові особи цього підприємства вирішили не реалізовувати проекти, як це було задумано раніше, а вчинити замах на заволодіння цими державними коштами.
Тому вони підібрали підприємства з ознаками фіктивності, які фактично не здійснювали жодної господарської діяльності та не виконували раніше подібних робіт – щоб надалі визначити їх переможцями торгів, перерахувати на їх рахунки гроші та не виконувати запланованих дій, – повідомив детектив.
За версією слідства, до цієї злочинної схеми були залучені директор "Укрекоінвесту", секретар комітету з конкурсних торгів та інші співробітники підприємства.
Окрім цього, до злочинних дій долучалися й приватні особи, які офіційно працевлаштовані у компанії не були. Їх завдання полягало в тому, щоб вербувати фіктивних директорів, забезпечувати подання документів для участі в тендері тощо. Загалом злочинна група складалася із десяти осіб. Розслідування щодо справи "кіотських грошей" розпочалося ще в січні 2016 року.
Дивіться відео повного випуску програми "Справа детектива" за 24 грудня 2018 року