Чому варто подивитись фільм вже у ці вихідні – читайте в огляді 24 каналу.
Читайте також: Фільм "Дике Поле" за романом Жадана виходить на широкі екрани: щире інтерв'ю з письменником
Фільм про Донбас знімали на Донбасі
Кіно зробили у співтворчості Україна, Нідерланди та Швейцарія за 31 мільйон гривень. Це дебют режисера Ярослава Лодигіна, який працював над ним сім років.
Актор Олексій Горбунов і режисер Ярослав Ладигін на зйомках
Знімати запланували у рідному містечку Сергія Жадана Старобільську на Луганщині ще до початку АТО. Однак розпочали під час війни. У Старобільську, бо що буде кращою декорацією фільму-екранізації роману, аніж місце, події якого відбувались саме там?
Фільм знімали у Старобільську
Ну гаразд, але ж знімали майже на острові! Бо нині Старобільськ відрізаний від звичного життя блокпостами, майже без телефонного зв'язку, залізничного і авіасполучення, з дорогами, які перетворюють поїздку туди на жахіття.
З організацією було складно: творча група жила у занедбаному готелі і жіночих гуртожитках, звідки їх періодично виганяли, годину щодня витрачала на об'їзд мосту, який от саме зараз почали ремонтувати, та й взагалі опинилась відрізаною від світу…
Але кінотворці переконують, що заряджена атмосфера зробила зйомки крутезними. Пригодницький екшен зняли за 2 місяці, а за рік змонтували.
Знімальний процес
Захищай своє, інакше поганці відберуть
Герман змушений повернутися у своє рідне містечко на Донбасі. Його старший брат зник, і тепер Гері доведеться захистити сімейний бізнес – стару бензоколонку. Разом із нею – друзів дитинства та кохання у боротьбі проти бандитів. Поганці захоплюють шматок за шматком землю, перетворюють її на кукурудзяні поля та залізницю в нікуди.
Трейлер фільму – дивіться відео:
Чим закінчиться ця іронічна та повна пригод подорож крізь Дике Поле?
І режисер, і письменник наполягають: фільм і книга – дві окремих історії. Бо у кіно домінує одна ідея – захист свого. Захист заправки, яка наче нікому не потрібна, символізує нашу країну.
Кінобанді хотілося, аби український глядач спробував пізнати себе у цьому фільмі. Бо це історія про нас всіх – незалежно від того, живемо на Луганщині чи на Закарпатті. Це доволі типологічно: спроба забрати у нас наше і необхідність захищати своє.
"Захищай своє!"
Чітко відчувається, що нам хотів сказати режисер. З віссю, довкола якої закручується сюжет, все добре.
Динаміки не вистачає, але кіно збіса поетичне
Проте фільму не вистачає динаміки. ЇЇ майже немає… Двогодинне кіно "провисає" через затягнутість епізодів і відсутність чіткої драматургії.
Власне, після кількох невдалих спроб режисер нездужав сценарій і звернувся до Наталки Ворожбит. Та холодною рукою хірурга адаптувала текст роману, як могла. І змогла добре, щоправда, викинувши улюблені епізоди Жадана. Тепер той дуже сподівається на режисерську версію і радіє, що з 10 годин відібраного матеріалу не зробили серіал. Але досить про цей тандем-епопею…. Гайда до фільму.
Кульмінація і розв'язка теж поетично змазані. Але фінальна сцена несподівана і красива. Любителям упоротості сподобаються епізоди: військо галюнів і неадекватний похорон з крутою могилою.
Упоротості вистачає
Любителям сюру теж буде до смаку: у справжньому літерному поїзді, який їде з нізвідки в нікуди, відбуваються дивні і ржачні пригоди. Тут багато свіжого гумору, який викликає не гучні, але постійні смішки в залі. Словом, фільм буде до вподоби прихильникам авторського стилю Жадана, коли брак динаміки компенсується поетичністю і іронією картинки.
Картинка у стилі голлівудського вестерну
Кадри оператора-постановника Сергія Михальчука вражають. Вони справді у дусі голлівудського вестерну! Несподівано прекрасні панорами Сходу, крупні плани облич персонажів, так, що вивчаєш кожну зморшку… Це ново і смачно для нашого кіно.
Кадри ніби з хорошого вестерну
Тут багато доречної музики, яка допомагає розкривати сцени. Окрім цього, смачний звук фільму забезпечив самурай звукорежисури Сергій Степанський. Як у житті, гостро і п'янко барабанить дощ, гурчать машини і дзеленчить комашня уночі. А коли треба помовчати, тиша у кадрі починає грати десятками відтінків. Драйвовий саундтрек "Будда" – вірш Жадана на музику Олега Каданова – теж вдала вишенька на баді-мувві.
Фантастично розкриті персонажі
Головні ролі у фільмі виконали Олег Москаленко (Герман), Володимир Ямненко (Коча), Георгій Поволоцький (Травма), Олексій Горбунов (Пастор), Руслана Хазіпова (Оля), Євгенія Муц (Катя), Роман Халаїмов (Марлен) і Ігор Портянко (Нікалай Нікалаіч).
Олег Москаленко, Георгій Поволоцький та Володимир Ямненко
Дехто з них уперше на великому екрані, для інших зйомки в кіно – як почистити зуби. Але актори гарно вписалися в роль донбаських хлопців – "реальних мужиків".
Герман, якого зіграв Москаленко, – провідник глядача у дивний світ різних персонажів. Ком'юніті контрабандистів, фермерів, бандитів ми б не побачили, якби не Гера.
Олег Москаленко та Олексій Горбунов
І є другий провідник – Пастор, який заводить туди, куди б сам Герман зроду-віку не зайшов. Колишнім наркоманом-пастором став Олексій Горбунов, який додав крутезним промовах лютої харизми.
Жадан також зіграв епізодичну роль – на кілька секунд з'явився у кадрі з нецензурною реплікою. Віджартовується, що це найкращі три секунди його життя.
Жадан в епізодичній ролі
В цілому, "Дике Поле" показує фантастично розкритих персонажів. Кожен передає певний соціальний прошарок того регіону. Фільму віриш завдяки майстерності акторів.
Володимир Ямненко
Майже всі говорять натуралістично – суржиком
"Дике поле" став другим повнометражним фільмом в історії українського кінематографу, після фільму "Припутні", де майже всі актори розмовляють суржиком і колоритною лайкою. Режисер за матюки в кіно, якщо ті виправдані героєм і ситуацією. А таки виправдані.
Мовна політика прекрасна: головний красунчик говорить українською мовою, а головний падлюка – чистою російською. Це не може не тішити.
Майже всі говорять суржиком
Мова показує, як персонажі налаштовані щодо головного героя. Ті, які намагаються перейти на українську, висловлюють цим симпатію, а ті, хто вперто ні, його блокують. Жартома на українську переходив і головний бандит, аби втертися в довіру. Ясна річ, у нього нічого не вийшло. Але було смішно.
У фільмі важливо, хто якою мовою говорить, хто готовий перейти з мови на мову, хто – ні, хто відчуває співрозмовника, хто – не відчуває. Словом, тут є, що послухати.
Фільм – у світ!
Широкий прокат "Дикого Поля" в українських кінотеатрах стартував 9 листопада. По телевізору його покажуть наступного року. Можлива режисерська версія, якщо стрічка сподобається українському глядачу. Це покажуть касові збори.
Фільм також виходить на міжнародну арену: його вже відібрали до конкурсної програми міжнародного кінофестивалю "Темні ночі" у Таллінні.
А творчий тандем Лодигіна-Жадана планує екранізувати свіжий роман письменника "Інтернат" вже наступного року!
Прокат триває
Читайте також: Фільм "Дике Поле" за романом Жадана показали у Києві: що цікавого було на прем'єрі
На загал, "Дике Поле" – атмосферний і сміливий експеримент, який поетично-свіжо розмиває жанрові межі. І вкотре свідчить, що кращий період українського кінематографу – у розпалі.