Про фінансування суспільного мовлення

– НТКУ – це одна компанія і, фактично, один канал. НСТУ – це 32 компанії, серед них 28 теле- і радіоканалів, а ще 3 національні радіоканали. Масштаб зовсім інший. Приблизно 1400 людей працюють у НТКУ, і понад 7 тисяч працюють в усій системі суспільного мовлення.

Коли я йшов з посади голови НТКУ, 450 мільйонів гривень, які спрямували на Євробачення, намагалися рахувати частиною бюджету НСТУ. Та не вдалося. Після цього озвучили чітко, на що підуть гроші. Окрім цього, ще 100 мільйонів додали. Поза тим, фінансування все одно недостатнє,
– пояснив Зураб Аласанія.

– Згідно з законом, на фінансування суспільного мовлення цього року має бути виділено 1 мільярд 300 мільйонів, зараз виділено приблизно 900 мільйонів.

Про перебування на посаді голови НТКУ

– Звісно, відчувався тиск з боку влади. Відбувалося це зазвичай через дзвінки.

Починаючи від рядових громадян, а це, повірте, той ще тиск, і закінчуючи депутатами, які посилалися на закон, за яким, мовляв, кожен депутат мав 20 хвилин на висвітлення власної діяльності. Зараз це закон, до речі, не змінили він суперечить іншим законам. Я б навіть не сказав, що це була якась залежність, радше просто геморой,
– розповів він.

– Можна сказати, що я приймав удар на себе, і намагаюсь надалі так само робити. Щойно система запрацює нормально ,ця персональна відповідальність відійде на задній план.

Про час, необхідний для оновлення НСТУ

– Щоб реформувати НСТУ, потрібно щонайменше 4 роки. Та навіть цього часу замало для проведення якісних реформ.

Ніхто не вірить у те, в якому насправді стані зараз перебуває суспільне мовлення,
– наголосив він.

– На посаді я буду чесним, це мій основний принцип. Я не вдаю з себе янгола абощо, втім не збираюся змінювати свої принципи заради вражень натовпу.

Про реформи, необхідні на суспільному мовленні

– Потрібно оновити багато технічних сторін, а також зменшити кількість телерадіокомпаній. Окрім того, потрібно також оновити "картинку", щоб глядачу було приємно дивитися

Всі цифри вже прописані, але не деталізований весь план. Я точно розумію що держава мені не додасть грошей. З ними все зрозуміло. Тобто є лише внутрішній резерв. Компанію можна оптимізувати. Я маю на увазі зайве майно та надто велику кількість працівників. Не стоїть завдання, аби просто скоротити персонал, а радше оновити його. Цього б не вийшло зробити в державній компанії. А от в якості акціонерного товариства – є хороші юристи й так далі. Але необхідно дати людям можливість перевчитись. І, я певен, більшість працівників не захочуть цього: вони надто звикли до того, що вони роблять,
– розповів Зураб Аласанія.

– Зарплата вже зараз виросла: 6600 ми заклали в бюджет. Ну і картинка. Як не дивно, але це дуже важливо. В нас є багато застарілої техніки. Глядач цього не сформує, але він бачить, мовляв, як таке взагалі можна дивитися? Не говорячи вже за зміст.

Про контент на суспільному мовленні

– Основна відмінність між суспільним телебаченням та іншими телеканалами полягає у змістовому наповненні. Ми маємо певні обмеження, і повинні притримуватися так званих норм суспільної моралі.

Це можна порівняти з пісною кашею, коли є солодкий шоколад. Не можна харчуватися лише солодким. Ми будемо пропонувати людям "їсти кашу". Для мене важливо, щоб у важливий момент людина могла ввімкнути наш канал, тому що вона йому довіряє,
– пояснив він.

– Для мене довіра важливіша за рейтинги.

Про переваги суспільного мовлення

– Ми маємо велику перевагу над іншими канали – нам непотрібно брехати.

Основна перевага зовсім не у покритті. У нас немає причин якось обманювати наших глядачів. Ми не належимо ніякому олігарху і не прислуговуємо владі,
– наголосив Аласанія.

– Ми будемо проводити у прямому ефірі дебати. Зараз цього не робить жоден український телеканал. Проводитимемо не лише президентські чи парламентські дебати, а й поза ефірні. Але основний акцент залишається на новинах. Глядач має бути впевнений у тому, що саме на нашому каналі він отримає всю необхідну інформацію і максимально об'єктивно подану.

Більше – дивіться у програмі.