Рідні Андрія розповіли, що він був справжнім патріотом, тому і поїхав на схід боронити нашу незалежність. Загиблий хотів, щоб війна якнайшвидше закінчилася.

До теми В ООС назвали ім'я героя, який отримав смертельне поранення на Донбасі: фото

В АТО бійцю було простіше

До початку російської агресії Андрій працював водієм на різних підприємствах Кривого Рогу. Спочатку в автобусному парку, потім на заводі "Комуніст". Товариш загиблого Дмитро Білобров розповів, що познайомився з Гонарою у 2017 році.

Він весь час говорив, що його тягне назад в АТО. Там у нього залишилися друзі, там йому було все простіше і зрозуміліше. Так він пояснював. І він уклав контракт, пішов служити у 128-у бригаду. Коли повернувся, його місце водія вже було зайняте. Я забрав його до себе на роботу,
– пригадав Білобров.

Згодом чоловік поїхав працювати в інше місто, але зідзвонювався з бійцем. Той йому не зізнався, що знову поїхав воювати.


До війни Гонара працював водієм

"На Великдень телефоном він говорив, що працює десь у Черкасах. Так і не зізнався мені. Тому що я лаявся, говорив, що вистачить, вже вік. Потрібно влаштовуватися тут, у мирному житті. Тому для мене стала цілковитою несподіванкою звістка про його загибель на Донбасі", – зізнався товариш Андрія.

За його словами, Гонара був "з тих рідкісних людей, з якими можна було вирішити всі питання". Він ніколи нікого не зраджував і не підставляв.

Батька втратили троє дітей

Особисте життя в Андрія не склалося. Він тричі намагався створити сім'ю, але не вдавалося. Від першого шлюбу в нього залишилася 25-річна дочка, у якої вже є своя сім'я. Також у нього був 23-річний син від другого шлюбу та 11-річна донька від третього. Крім того, боєць доглядав своїх старих батьків, яких уже немає в живих.

Я сам відслужив строкову службу. Хотів теж підписати контракт, щоб служити разом з батьком. Але він мені не дозволив,
– розповів син загиблого Віталій.

За його словами, батько хотів приїхати додому, але йому ніяк не виходило.


Син Гонари теж хотів піти на війну

Андрій захоплювався риболовлею, навіть на фронті знаходив час зловити рибу, посмажити і пригостити товаришів. Також він полював. Незадовго до того, як пішов на фронт, купив рушницю.

Крім того, чоловік захоплювався автомобілями. Перед тим, як поїхати на Донбас він подарував свій старенький ВАЗ другові.