Лейтмотив, що звучав у учасників протягом дня - самоорганізація населення. Всі ідеї, запропоновані дніпропетровцями, проаналізують експерти Громадянської платформи "Нова країна", оберуть найбільш ефективні та у вигляді проектів презентують жителям області.
Координатор Громадянської платформи "Нова Країна" Валерій Пекар зазначив, що розвивати наші міста і села за допомогою методів, які використовувалися 70 років тому, вже неефективно.
"Потрібні нові підходи, нові ідеї. Нам ніде їх узяти, тільки як з голів у людей", — додав він.
"Час, коли чиновники в кабінетах самі вирішували, що потрібно робити, минув. Тепер влада працює разом з людьми. Тільки через діалог влади і суспільства можливий розвиток нашого регіону і країни. У суперечках і дискусіях народилися нові ідеї та пропозиції, які змінять Дніпропетровську область. Спільними зусиллями вони перетворяться на конкретні проекти. Ми, як влада, будемо втілювати їх у життя", — сказав голова облдержадміністрації Валентин Резніченко.
Сесія проходила в декілька етапів. Спочатку за допомогою спеціальних вправ людей познайомили. Учасників розбили на пари, потім з заплющеними очима вони аналізували проблеми області, уявляли її через 3 роки, визначали сильні сторони. Всім цим вони ділилися з партнером. Після цього команди по 10-12 чоловік у вигляді "мозкового штурму" обмінювалися ідеями з розвитку конкретної сфери життя. Загалом їх було 10 — боротьба з корупцією, міська інфраструктура і господарство, малий бізнес, важка промисловість, агропром, інформаційні технології, економіка, туризм та гостинність, культура, освіта тощо. Кожна команда мала свого "хранителя" — відповідального, який записував ідеї, акумулював їх та презентував загалу наприкінці дня.
Після п'ятигодинного "мозкового штурму" небайдужі до розвитку рідної області громадяни запропонували впровадити електронні сервіси практично в усі сфери життя, створити інвестиційну візитівку регіону, ресурсний центр для підготовки фахівців інвестиційної сфери. Серед ідей також — побудова екопоселень, нова транспортна концепція, синхронізація виробничих потреби з освітніми програмами і багато іншого.