Другий термін Зеленського і несподівані конкуренти: інтерв'ю з експертом про сюрпризи на виборах

Про внутрішньополітичні ігри, другий термін президента Володимира Зеленського та його головних конкурентів на виборах, а також політичне майбуйтнє деяких політиків – в ексклюзивному інтерв'ю сайту 24 каналу розповів експерт Фонду громадської дипломатії, політтехнолог Олександр Гнидюк.

Читайте Без надбавок та премій: скільки Зеленський заробив у 2021 році

Про рейтинги, мажоритарку та другий термін Зеленського

Олександре, наскільки зараз об'єктивні рейтинги Зеленського та "Слуги народу"?

З урахуванням похибки, особистий рейтинг президента зараз становить в середньому близько 25%. Зрозуміло, що рівень підтримки партії дещо нижчий, зважаючи на те, що він має похідну структуру від постаті президента.

Насправді, якщо вдаватися виключно у цифри, то нічого катастрофічного з рейтингом Володимира Зеленського не сталося. Не потрібно прив'язуватись до умовних 70% голосів, які Зеленський отримав у другому турі президентських виборів – це індикатор не стільки підтримки Володимира Олександровича, скільки опозиції до фігури Петра Порошенка.

Доречніше відштовхуватись від показників Зеленського у першому турі – це близько 30%. Тому, на перший погляд, втрати виглядають не такими значними. Інша справа в тому, що потрібно звертати увагу на те, наскільки змінилася структура його виборця за всіма можливими показниками та ситуацію з так званим антирейтингом. Якщо брати ті ж таки середньостатистичні показники, то за ними прогнозовано просідання значно серйозніше.

Політтехнолог пояснив, що з рейтингом Зеленського не сталося "нічого катастрофічного" / Фото з архіву сайту 24 каналу

Чи врятує рейтинг "слуг" подальше правішання партійної ідеології?

Правішання з великою імовірністю може абсолютно нічого не дати Зеленському та його партії. Як це свого часу трапилося з Порошенком. Якщо оцінювати у відсотковому вимірі виборчу карту України, то кількість яскраво виражених правих чи лівих – 10 – 15% з обох боків. Тому цілеспрямовано йти вправо для Зеленського особливого сенсу немає. Як і, власне, будь-кому іншому з серйозних політичних гравців. Зовсім не та історія.

Сьогодні з риторики Зеленського зрозуміло, що він серйозно думає про те, щоби йти на другий термін. Цього варто було очікувати ще з самого початку?

Так, безумовно. Слова Володимира Зеленського про те, що він обмежиться одним терміном – це чистої води передвиборча технологія. При чому, якщо звертатися до сюжетів з кінематографу, то дещо схожий сценарій розігрувався у серіалі "Картковий будинок". Українці в своїй більшості негативно ставляться до будь-яких можливих форм узурпації влади.

Разом з тим, соціологічні дослідження демонструють схильність наших громадян до сильної руки, що тривалий час прослідковувалось на позитивному рівні сприйняття того ж таки Олександра Лукашенка. От такий собі казус. Зеленський заявив, що не буде триматися за крісло і йому вистачить одного терміну, щоб навести лад в країні. З іншого боку, він намагався вибудувати собі імідж харизматичного лідера, який буде боротись з представниками старої системи. Своєрідне продовження образу Голобородька, яке сподобалось суспільству у той конкретний проміжок часу.

Наші політики часто люблять використовувати подібні речі. До прикладу, якщо проаналізувати президентську виборчу кампанію Петра Порошенка у 2019 році, то значна частка лозунгів – це чиста інтерпритація ключових меседжів відомого державного діяча з Сінгапуру Лі Куан Ю, які викладені у його автобіографії.

Олександр Гнидюк / Фото надано сайту 24 каналу

Загалом, всі попередники Зеленського мали президентські амбіції, котрі виходили за межі першої каденції. І він теж, що абсолютно логічно, не став виключенням в цьому плані.

Важливо Час предметно домовлятися про припинення конфлікту, і ми готові до таких рішень, – Зеленський

Як пояснити слова Давида Арахамії про бажання повернутися до мажоритарки?

Давид Арахамія мав на увазі намір "Слуг народу" вчергове змінити виборчу систему й повернутися до змішаної моделі. Це активно обговорюється сьогодні у кулуарах Верховної Ради. Представники президентської партії хочуть повторити успіх попередніх виборів, коли завдяки перемозі Зеленського на президентських виборах, вони пройшли до парламенту.

Для влади вигідно спочатку провести президентські, а тільки після цього парламентські вибори. Попередньо змінивши виборчу систему, аби мати змогу за рахунок того ж таки адмінресурсу, який супроводжує голосування у мажоритарній частині округів, покращити власні шанси на перемогу.

За схожою схемою все відбувалося за часів другого терміну Леоніда Кучми, коли влада, попри провал президентського блоку "За єдину Україну" (11,8% голосів) на виборах у 2002 році, зуміла втримати контроль над парламентом за рахунок «скупки» мажоритарників.

Уже найближчим часом парламентарі від монобільшості запускатимуть процес із Конституційним Судом, який може дозволити піти таким шляхом. І якщо вони таки наважаться на цей крок з урахуванням наявної ситуації, думаю, що вони досягнуть свого. Решта буде залежати від реакції суспільства: проковтне або ні.

Про конкурентів Зеленського на виборах та шанси Порошенка

Хто може скласти конкуренцію Зеленському за умови перенесення президентських виборів, так як того хочуть його соратники у парламенті?

Точно не Порошенко. Не бачу його переможцем у жодному разі. У нього величезний антирейтинг. До того ж, обмежена електоральна база за географічним принципом. Умовно, то й таки Порошенко у 2014 році зумів перемогти в абсолютній більшості областей держави.

За словами експерта, Порошенку не вдасться перемогти на виборах / Фото з архіву сайту 24 каналу

Якщо брати до уваги президентські й парламентські вибори 2019 року, то ядро його електорату сконцентрувалося у декількох областях на Заході. Станом на зараз ситуація кардинально залишається без значних змін. Його точно не підтримають на Сході та Півдні. Якщо брати до уваги ще одного "традиційного" учасника президентського забігу Юрія Бойка, то він – це дзеркальне відображення Порошенка, тільки в східних регіонах. Навіть у дещо менших масштабах.

Шанси конкурувати матимуть, скоріше, Віталій Кличко та Дмитро Разумков. Обидва вони зіграють на своєму центризмі, зайнявши позицію Зеленського зразка попередніх президентських перегонів з деякими відмінностями.

У Кличка ж уже є велика партійна мережа й все, що треба для старту боротьби за президентство. Він почав її реанімовувати ще пів року – рік тому. У нього є достатньо серйозна ресурсна база за рахунок підтримки декількох фінансово-промислових груп. Все буде залежати від подальших соціологічних замірів та оцінки реальних шансів на перемогу.

Експерт вважає, що в президентських перегонах може з'явитися Володимир Кличко / Фото з архіву сайту 24 каналу

Якщо він буде розуміти, що перемога на президентських виборах малоймовірна, тоді може розігратися альтернативний сценарій, при якому Віталій Кличко залишатиметься в статусі одного з лідерів партії й очільника столиці, а в президентську кампанію втрутиться Володимир Кличко, якого систематично заміряють різні соціологічні групи вже тривали час. У такому випадку багато залежатиме саме від домовленостей на рівні Офісу президента та бенефіціарами проєкту під назвою УДАР.

Цілком реально, що Володимира Кличка зможуть використати, як би це смішно не звучало, в якості ідеального спаринг-партнера для Володимира Зеленського. З розрахунком на те, що Володимир зможе вийти до другого туру, де благополучно програє, але забезпечить значний рівень підтримки для партії на парламентських.

У такому випадку скелет наступної коаліції складуть дві політичні сили – УДАР та "Слуга народу". Однак це лише один з можливих сценаріїв. Українська політика – річ дуже не прогнозована, й на момент старту кампанії всі можуть передомовитись ще не один раз.

Ще один топ-учасник гонки – ексголова Верховної Ради Дмитро Разумков. Проблема Разумкова в тому, що йому необхідно розбудовувати свою партійну мережу та заходити в активну фазу кампанії, на що потрібен час. Однак, зважаючи на його досвід та професіоналізм, він може це зробити на дуже високому рівні. До його кандидатури лояльно ставляться представники багатьох фінансово-промислових та політичних груп впливу. Він може стати певною компромісною фігурою для багатьох з них.

Разумков може стати ще одним конкурентом Зеленського на виборах президента / Фото з архіву сайту 24 каналу

До того ж у нього, серед усіх претендентів, найменше репутаційних викликів. Дмитро Олександрович – дуже якісний спікер, і якщо порівнювати з тими ж таки Зеленським чи Кличком, виглядає найбільш підготовленим кандидатом з професійної точки зору. Він буде грати в дещо модифіковану версію центризму періоду першої президентської кампанії Зеленського.

Однак, його найбільший ризик, як на мене, полягає у тому, щоб не потрапити у так званий "капкан Литвина", який свого часу також тривалий час був головою ВР й сприймався як фаховий політик центриського типу, але в практичній площині не зміг отримати якийсь проривний рівень підтримки.

Як наслідок – балансування на грані прохідного бар'єру. Однак, на мою суб'єктивну думку, Дмитро Олександрович виглядає куди більш перспективно. Його кінцевий результат багато в чому залежатиме від того, з яких людей він сформує власний ТОП-10 чи ТОП-15 списку партії.

Яке майбутнє чекає на партію Разумкова "Розумна політика"?

Оскільки він позиціонує свій майбутній проєкт як опозиційний, то йому варто завчасно починати нарощувати вагу свого бренду. Активна фаза таких робіт стартує відразу ж після різдвяно-новорічного циклу. Разумков повинен провести хорошу селекційну кадрову роботу в частині підбору технологічного активу партії, а також серйозно попрацювати над розвитком партійної сітки в регіонах.

Все решта в нього вже є. В тому числі й позиція компромісної фігури, яка буде влаштовувати, за великим рахунком, більшість груп впливу в державі.

Чию політику більше нині дублює Зеленський на посаді президента: Януковича чи Порошенка?

Однозначно Порошенка. Найбільш чітко це можна простежити, виходячи із позиціонування на міжнародній арені. Ті, хто каже, що Зеленський – проросійський, повинні розуміти, що він є заручником обставин, у яких, першочергово західні партнери тиснуть на нас, вимагаючи імплементувати Мінські угоди у тій послідовністі, яка вигідна Росії.

Тут вже самому президентові треба думати, яким чином цього тиску уникати, балансуючи в такий спосіб ситуацію. Загалом станом на зараз ще не можна зробити остаточний висновок. Багато в чому визначальним стане 2022 рік саме через ситуацію на зовнішньополітичній арені та конкретні реакції на неї з боку чинної влади.

Президент буде в рамках продовження дрейфу в бік порошенківської парадигми, позбавлятися якихось людей зі свого оточення? Того ж таки Єрмака, до прикладу.

Все буде залежати від рівня публічної токсичності постаті Єрмака. Оскільки ОП дуже ретельно слідкує за суспільними настроями. Якщо вона досягне критичної межі, то у Зеленського просто не залишиться вибору. Це буде жертва для збереження стійкого становища президента. Але, поки, між ними обома повне взаєморозуміння. І ця гармонія існує поряд із постійними конфліктами груп впливу між собою всередині Офісу.

Раптовий від'їзд Порошенка: що це було?

Мені взагалі цікаво, наскільки далеко готовий піти Зеленський для придушення Порошенка.

З того, що я бачу зараз, виникають чіткі паралелі між випадками Порошенка та Медведчука. І там, і там маємо економічний тиск, а також підозри одна за одною. У Києві буквально через декілька днів після оголошення санкцій проти Медведчука, заблокували його головний актив – мережу АЗС GLUSCO. З Порошенком бачимо схожий підхід. Штраф від Антимонопольного комітету у розмірі 300 мільйонів гривень.

Однак, зважаючи на існуючі зовнішньополітичні орієнтації України та настрої в Брюсселі й Вашингтоні, думаю, що Петро Олексійович зможе вийти з цієї ситуації з мінімальними втратами. Він зараз буде активно працювати над збільшенням підтримки саме з боку держав-партнерів.

Якими є перспективи справи Медведчука?

Як на мене, то за найгіршого сценарію персонально для Медведчука, він змушений буде змінити місце проживання – поїде до Росії. Зважаючи на втрату медійної та значної частки фінансового активів, його політичні перспективи видаються вже не такими перспективними, як це було ще два роки тому. ОПЗЖ суттєво втратила (вагу – 24 канал) навіть на Сході. Як на мене, Медведчук – це історія максимум ще одного виборчого циклу, рівно як і Юлія Тимошенко. Однак, я відштовхуюсь від тієї ситуації, яка склалася станом на зараз.

Медведчук може виїхати в Росії, впевнений політтехнолог / Фото з архіву сайту 24 каналу

На що сподівається зараз Мураєв, як політик?

Мураєв намагається зайти в зону так званого колишнього електорату "Партії регіонів" як молодий та більш перспективний політик у порівнянні з тим же Медведчуком чи Рабіновичем. На скільки йому це вдасться – це велике питання, на яке не можу відповісти сьогодні. У будь-якому випадку він вже має негативний досвід попереднього виборчого циклу. На даний момент я не бачу, за рахунок чого він потенційно зможе змінити ситуацію.

Чи можливе обрання в Україні проросійського президента найближчим часом?

Думаю, що ні. Як мінімум, доки відкритими для суспільства залишатимуться питання російської окупації Криму та Донбасу.

Шокуюча розмова відкрила всі скелети у шафі Порошенка: дивіться відео