Молодь хотіла, щоб її почули, проте влада обманула своїх громадян. Тепер вони замовкли. Просто мовчки дивляться на портрет засновника турецької держави. Молода жінка, одягнута в чорне, тримає в одній руці порожній патрон від сльозогінного газу, а в іншій - турецький кримінальний кодекс…
Сьогодні в бразильські міста, проти людей, які втомились терпіти свавільне витрачання владою їхніх грошей, послали військові загони. Так влада спілкується з тими, хто їм довірився…
Кілька місяців тому на Кіпрі молоді громадяни вийшли на вулицю і висловили незадоволення майбутніми антикризовими заходами…
Кілька днів тому в Греції люди страйкували проти закриття державних телеканалів…
І нарешті, Париж, кінець травня, під Ейфелеву вежу вийшло мільйон людей. Вони вимагали збереження інституту сім’ї, аби влада не узаконила гей-шлюби…
Париж у протестах зображає нам Олів’є Ассайас у фільмі "Щось у повітрі". Світова прем’єра кіно відбулась минулого року, проте саме цього року воно стало особливо актуальним.
Кінокартина "Щось у повітрі" – не є цілісною. Кадри протестів французької молоді переплітаються з особистим життям кожного з протестувальників, досить важко зрозуміти, що ж насправді хотів сказати режисер… Головний герой Жюль бере участь у протестах проти насильства поліції та влади, хоча він не підтримує жодну з ідеологій, притаманних тому часу. Жюль протестує проти майбутнього, яке вже призначили йому зверху.
Інші герої потрапляють під вплив проповідувань Мао, комуністичні ідеї та власне французький радикалізм. Кожен бореться, ризикує життям та благополуччям, аби з ним нарешті почали рахуватись. Скоріш за все, герої фільму різними шляхами прагнуть лише свободи та намагаються "жити своїм життям". На прикладі групки молодих французьких екстремістів Ассайас показує нам загально національний настрій протесту, розповідає, як французька нація через обурення та непокору владі теж шукає себе, "шліфує громадянськість" свого суспільства.
Весь фільм молодь кричить – аби її нарешті почули верхи.
"Щось у повітрі" – це також історія народження творчості. Головні герої фільму не лише виявляють агресію. Вони творять, адже на зламі епох та ідеологій часто народжуються генії. Можна сміливо заявити, що прототипами героїв Ассайаса є Годар або Трюффо. Адже головний герой поміж сутичками з владою намагається стати режисером. В кінці картини ми розуміємо, що Жюль обирає власний шлях протесту – він зніматиме інше кіно.
"Щось у повітрі" – нарізка спогадів у художній обробці. Хоча Ассайас не просто згадує, як протестувала Франція в 70-их, він апелює до сьогодення. Чи не такі ж студенти стоять зараз на вулицях у вище перерахованих куточках світу…
Щось у повітрі – це вірус протесту, який весь час живе між людьми. Час від часу він прокидається і стає каталізатором змін, на краще чи на гірше – майбутнє покаже. Але майбутнє, яке для нас вже заздалегідь написали владні сили, боїться молодості та свободи, дух котрих все густіше наповнює повітря.
До слова, за останніми опитуваннями, 40 % українців готові до масових акцій протесту. Щось таки висить у повітрі, та чи вистачить всім свідомості вдихнути це на повні груди…
У блозі використано матеріали Deutsche Welle, телеканалу новин "24".