Дуже обурені: в "Слузі народу" прокоментували закриття справи "Роттердам+"
Про закриття справи "Роттердам+", кандидатів на голову САП та вплив олігархів – у програмі "Що це було" з Сергієм Лещенком та Євгенією Моторевською розповіла голова Комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики та нардепка від "Слуги народу" Анастасія Радіна.
Про "Роттердам+"
Нещодавно Спеціалізована антикорупційна прокуратура закрила справу щодо "Роттердам+". Причиною стала експертиза СБУ, яка встановила нібито відсутність збитків. Нардепка зі "Слуги народу" Анастасія Радіна висловила свою позицію з цього приводу в ефірі 24 каналу.
Зверніть увагу Збитки від "Роттердам+": як Ахметов мститься викривачам його схеми
Так, вона заявила, що не підтримує таке рішення. І не розуміє, чому у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі заявили, що не мають можливості отримати достатньо доказів, щоб довести вину.
Я глибоко обурена закриттям справи "Роттердам+. Мені незрозуміло, чому в одному році збитки були, а потім що з ними сталося? Не зовсім зрозуміло, як в одній і тій самій експертній установі щодо однієї схеми, справи можуть бути різні висновки,
– сказала Радіна.
Дуже дивно, що САП дозволила закрити цю справу без жодних дій для того, щоб провести ще якусь експертизу чи використати інші можливості й здобути докази.
"Схема "Роттердам+" - одна із найбільш ганебних схем. Це залізання не просто в бюджет, а безпосередньо людям в кишені. Так не може бути, – підсумувала Радіна".
Що відомо про справу "Роттердам+"?
Раніше слідство встановили, що група осіб з приватних теплогенерувальних компаній почали тиснути на керівництво НКРЕКП. Вони вимагали включити до тарифу на електроенергію витрати на доставлення вугілля в Україну з портів Європи.Щоб забезпечити енергетичну незалежність України від окупованих територій, наша країна купувала паливо на міжнародній біржі у Нідерландах. Відповідно у формулі "Роттердам+" заклали вартість транспортування вугілля до і з нідерландських портів.
8 серпня 2019 року детективи НАБУ у справі "Роттердам+" повідомили про підозру шістьом особам, зокрема голові Нацкомісії Дмитру Вовку та Бутовському. За даними слідства, Вовк з групою інших осіб розробили та у 2016 році прийняли необґрунтований регуляторний акт – так звану Роттердам+.
Цим документом вони створили умови для штучного зростання ціни продажу електричної енергії на гуртовий ринок електроенергії, чим завдали державі збитків на 18,9 мільярда гривень.
Формула втратила чинність з 1 липня 2020 року у зв'язку з переходом України на новий ринок електроенергії.
Про кандидатів на голову САП
Верховній Раді пропонують уповноважити призначати та звільняти з посади директора НАБУ Кабмін замість президента. За словами нардепки, уряд вже завтра має розглянути питання щодо визначення представників парламенту в складі конкурсної комісії, яка має обрати голову САП. Відповідно до закону про САП, є чіткі вимоги до людей, які можуть бути у складі її.
"Вони мають мати значний досвід у боротьбі з корупцією, розслідуванні корупції тощо. На жаль, мушу одразу сказати, що я не можу з легким серцем підтримати кандидатури, які будуть запропоновані. Для мене незрозумілим залишається, яким є практичний досвід цих людей у боротьбі з корупцією. Запропоновані науковці. Я можу з великою повагою ставитися до них як до науковців, але не бачу, як можна говорити про їх відповідність вимозі закону про наявність досвіду боротьби з корупцією", – заявила Радіна.
У проєкті прописані й засади організації та проведення конкурсного відбору на посаду глави НАБУ.
До теми Раді пропонують дозволити призначати главу НАБУ уряду, а не президенту
Про законопроєкт
"Я зареєструвала законопроєкт, який пропонує зміни до закону про НАБУ, приведення у відповідність до Конституції й дає відповідь на питання, що далі. З моєї точки зору будь-які подальші дії можливі лише в розрізі внесення змін до закону. Відповідно після цього в новому конкурсі в конституційній процедурі можливо розв'язувати питання щодо кадрових змін або їх відносність у НАБУ", – сказала Радіна.
І додала, що їй складно спрогнозувати, яке буде рішення. За її словами, є багато зацікавлених олігархів в країні, які дорого б дали за те, аби НАБУ було знищене як явище.
Аби була знищена сама ідея окремого органу, який розслідує злочини високопосадової корупції. Яким буде рішення КСУ – я не берусь прогнозувати. Очевидно, що буде рішення щодо неконституційності процедури призначення директора НАБУ. Цей ризик був закладений в закон давно, тоді це був предмет певного політичного компромісу аби в принципі створити Бюро.
І підсумувала, що важливо зберегти спеціальний антикорупційний правоохоронний орган, як можливість для подальшого розслідування.
Визнання неконституційності призначення Ситника
- Раніше Конституційний суд визнав призначення Ситника директором НАБУ визнав не відповідним Основному закону.
- У КСУ заявляють, що тодішній президент Петро Порошенко перевищив повноваження при призначенні очільника Бюро.
- У НАБУ назвали рішення політично вмотивованим.
- Наразі Ситник продовжує працювати, адже рішення КСУ не означає його автоматичного звільнення.
- Представник президента у Конституційному суді Федір Веніславський вважає, що з юридичного погляду Ситник більше не може виконувати повноваження глави НАБУ, оскільки указ про його призначення втратив чинність.
- Ситник є першим і поки що єдиним директором НАБУ. Орган створили у 2015 році. Це було однією з вимог Міжнародного валютного фонду та Європейської комісії для запровадження безвізу з Євросоюзом.