Нащадки колись напів кочових груп волохів-скотарів продовжують говорити специфічним діалектом румунської всередині громади, а українською – поза її межами. Займаються традиційним ремеслом — працюють із деревиною. Проте, звідки й коли вони прийшли та чому вирішили "осісти" саме тут, досі є таємницею як для науковців, так і для самих волохів, повідомляє 24 канал.
Зверніть увагу Відпустка у селі: маловідомі, але цікаві місця
Їхня історія передавалася із вуст у вуста, і згодом забулася. Мова та ремесло – ледь не єдине, що залишилось від волоських звичаїв.
"Паску держиме як всі українці. Паску, Різдво, свята, а так наших традицій немає у нас. Просто робимо, як усі. Тоті-во на заробітки їдуть, наприклад, а ми з ложками так", — розповів герой історії Ukraїner, ложкар Юрій Сімочко.
В Україні волохи здебільшого живуть у таких селах:
- Обаві;
- Мирчі;
- Вижниці;
- Порошкові.
Останнє – найбільше волоське село в регіоні, де мешкає понад 2,5 тисячі волохів, а це наразі – майже половина усіх волохів України. Сім’ї зазвичай живуть поряд: батьки зводять будинки молодятам поряд зі своєю хатою. Тож дітей виховують всією родиною.
Волохи Закарпаття зберегли низку своїх культурних ознак і з гордістю говорять про своє волоське походження. Проте вони не шукають національного самовизначення чи державності та вважають себе українцями.
Ми громадяни України, в нас нема волохів там, в нас нема румунів... Все українське,
– сказав у історії Ukraїner волох Василь Горбат.
Дізнайтеся більше про життя волохів України з відео:
Нагадаємо, протягом 2019 року команда медіапроєкту Ukraїner дослідила та показала історії 10 різних національних спільнот: гагаузів, грузинів, австрійців, турків-месхетинців, кримських татар, греків, корейців, євреїв, албанців та болгар.
Влітку 2020 експедиція Ukraїner продовжила зйомки цієї серії документальних історій. Зокрема, у першому відео нового кола йдеться про угорців – одну з найчисельніших національних спільнот, що почала формуватися на цих теренах ще у Х столітті.