Про це повідомили пропагандистські ЗМІ.

Що відомо про паливну кризу в Росії?

Партії індійського бензину, які Росія почала закуповувати ще в липні для покриття дефіциту, так і не надійшли на місцеві АЗС чи оптовий ринок.

За даними галузевих джерел, пальне заблоковане в порту Мурманська і навіть не зливається з танкерів, оскільки нафтові компанії не можуть узгодити ціну його реалізації.

Середні ціни в мережі АЗС «Amic Energy» станом на 

Нафтовики-імпортери намагаються продати індійський бензин по 150 тисяч рублів за тонну, що становить близько 111 рублів за літр.

Ця сума вдвічі перевищує оптові ціни на Санкт-Петербурзькій товарно-сировинній біржі, де станом на 13 серпня марка Аі-92 коштувала трохи більше ніж 77 тисяч рублів за тонну.

Російські регулятори вимагають від бізнесу продавати імпорт за внутрішніми цінами, проте імпортери скаржаться на надзвичайно дорогу логістику.

Щоб доставити вантаж з індійських портів до російської Арктики, потрібно понад місяць, а в дорозі пальне доводиться переливати з танкера в танкер.

Танкер з індійським бензином від заводу Nayara Energy, який частково належить "Роснєфті", прибув до Мурманська ще 5 серпня. Згодом постачальники намагалися знизити ціну спочатку до 130 тисяч, а потім до 110 тисяч рублів за тонну, але покупці так і не знайшлися.

Схожа доля спіткала і партію обсягом 30 тисяч тонн, яку компанія "Лукойл" закупила в Марокко – вона також залишається нерозвантаженою в порту.

Тим часом Білорусь продовжує рятувати російський ринок: з початку року два сусідні НПЗ відправили до Росії рекордні 665 тисяч тонн бензину, що у 25 разів більше, ніж торік.

Нагадаємо, раніше ми писали, що Росія почала купувати бензин в Індії саме через успішні удари українських дронів по нафтопереробних заводах агресора, які створили серйозний дефіцит пального.

Як вже повідомлялося, паливна криза в Росії продовжується, і в деяких регіонах місцева влада навіть змушує запроваджувати систему нормування продажу бензину населенню.

Через зупинку стратегічних підприємств Москва гарячково шукає нові джерела постачання, залучаючи до схем навіть Південну Корею.