Визначення дефолту полягає у неспроможності виконати умови кредиту, який був наданий раніше. Цей процес може стосуватися, як банку чи компанії, так і цілої країни.

Читайте також 90 мільярдів євро від ЄС заблоковані: скільки Україна зможе платити зарплати бюджетникам

Відтак у контексті держави, дефолт – це коли країна не має можливості сплатити борги вчасно. Крім того, як додає для 24 Каналу економіст Ярослав Жаліло, простими словами це навіть більше про неспроможність обслуговувати його.

Ярослав Жаліло,

заступник директора Національного інституту стратегічних досліджень

Втім Україна жодного разу не йшла таким шляхом. Звичайно, що ми як країна підходили до такої небезпечної межі, але завжди проходили її через реструктуризацію боргу, зокрема по ВВП-варантах.

За словами Жаліла, технічний дефолт, про який можна говорити у контексті 2024 року, це період, коли країна вчасно не проплатила кошти за заборгованістю.

Водночас фактичний дефолт – коли офіційно оголошується банкрутство й держава просто не може обслуговувати його. Інша назва цього – державний дефолт.

Таким чином, технічний дефолт більше про те, що зараз ми не заплатили, але надалі розв'яжемо це питання: реструктуризуємо чи сплатимо пізніше,
– зауважує економіст.

Натомість кредитний дефолт більше стосується саме компаній, адже він більше стосується неспроможності виплатити кредит або ж по кредитних угодах.

Оголошення дефолту означає те, що країна не має можливості запозичувати кошти на зовнішньому ринку. А головний коректор ситуації – курс національно-грошової одиниці країни.

  • Удар по курсу національної валюти країни

У такому випадку відбувається зниження національної валюти, щоб компенсувати різницю, яка, власне, і викликала неспроможність сплачувати по зобов'язаннях. Тобто відбувається корекція торговельного балансу.

Після девальвації, згідно з економічною теорією, відновлюється привабливість національної валюти. Капітали знову починають працювати,
– пояснює Ярослав Жаліло.

  • Вплив на ціни

Натомість якщо країна є імпортозалежною, то тоді ризики дефолту в цьому випадку полягають якраз у девальвації курсу нацвалюти. Адже після цього змінюються внутрішні ціни – вони зростають.

  • Урізання зарплат

Оскільки запозичення, як правило, здійснюється для того, щоб фінансувати внутрішні видатки, то країна у випадку дефолту може піти на скорочення цих видатків. Тобто, фактично, дефолт для простих людей означає урізання чи закриття бюджетних установ, що супроводжується урізання зайнятості та заробітної плати тощо.

  • Спад інвестиційної привабливості

Тобто інвестори все менше вкладають кошти в країну або ж взагалі виводять свій капітал.

Але повторююсь: якщо відбувається корекція через валютний курс, то це дозволяє управляти ситуацією. Тут важливо ще зрозуміти й причини дефолту. І вони можуть виявитися навіть потужнішими, аніж всі макроекономічні дисбаланси,
– підсумовує Жаліло.

Нагадуємо, що у 2024 році угода України з кредиторами про тимчасове припинення виплат за борги, яка була укладена у 2022 році, спливала. Її термін мав закінчитися 1 серпня 2024 року. Без укладання нової угоди довелося б або погасити борги самостійно, або ж оголошувати дефолт в Україні.

Втім у кінцевому результаті вдалося досягти згоди з Комітетом власників єврооблігацій, що стало важливим процесом в реструктуризації боргу.

Сьогодні (22 липня 2024 року, – 24 Канал) ми досягли принципових домовленостей з Комітетом власників єврооблігацій України. Це важливий етап процесу реструктуризації боргу, що дозволить зекономити 11,4 мільярда доларів на його обслуговуванні протягом наступних трьох років та 22,75 мільярда – до 2033 року,
– заявив Шмигаль.

  • Вже у вересні того ж року Україна повідомила, що успішно завершила реструктуризацію державних облігацій та гарантованих державою єврооблігацій на суму 20,5 мільярда доларів США.
  • Загалом після цієї угоди державний та гарантований державою борг України було скорочено на близько 9 мільярдів доларів. Як повідомляється, це одне з найбільших списань боргу в нещодавніх реструктуризаціях суверенного боргу.
  • Однак після домовленостей з Комітетом власників єврооблігацій одне із 3-х провідних міжнародних рейтингових агентств Fitch ще більше знизило кредитний рейтинг України – з "CC" до рівня дефолту, тобто "С", йшлося на Reuters. Це трапилося якраз через те, що відбулася реструктуризація з великим списанням боргу, що для ринків означає "проблемний обмін боргу".

Цікаво! Крім того, у 1998 році Україна також була близькою до оголошення дефолту, втім причиною стала не війна, а фінансова криза в Росії, від економіки якої Україна досі була залежна попри незалежність у 1991 році. Як відомо, тоді курс гривні щодо долара впав майже вдвічі, а зовнішній борг зріс до 40% ВВП.

Від подій 2024 року пройшло майже 2 роки, але дефіцит бюджету країни залишається на доволі високому рівні – 2,4 трильйона гривень, а це 18,5% ВВП країни. До того ж загальний держборг становить 9 трильйонів гривень, свідчать дані Мінфіну. І Жаліло пояснює, що маючи такий великий борг не варто говорити, що в країні немає проблем, але це і не означає катастрофи.

Ситуація із суттєвим держборгом в Україні не є унікальною, адже в таких потужних країнах світу, як США чи Японія, держборг перевищує ВВП країни в рази. Тому тут нічого катастрофічного немає. Єдине питання: наскільки держава спроможна фінансувати або рефінансувати його,
– додає він.

А враховуючи, що Україна перебуває у стані війни, це робити важко. Розв'язувати проблему вдається лише завдяки допомозі міжнародним партнерам, адже покривати держборг потрібно саме з коштів держбюджету, які витрачаються насамперед на оборону.

Однак позитивна відмінність української ситуації порівняно з іншими країнами, які також мають великий державний борг, полягає у тому, що велика частка нашого боргу є не комерційною.

У нас різко зменшилася частка комерційного боргу, який виражався в облігаціях державної позиції. Тобто комерційні запозичення були реструктуризовані, а частина з них вже викуплена,
– заявляє пан Ярослав.

Економіст нагадує, що проблема з так званими ВВП-варантами була розв'язана, адже до цього Україна повинна була тримачам цих цінних паперів виплачувати значний відсоток, у разі якщо українське ВВП зростає.

Таким чином, більша частка держборгу України – зобов'язання перед інвестиційними кредиторами, тобто це або різні країни, або міжнародні структури, як-от Євросоюз тощо.

  • Як каже Ярослав Жаліло, важливо, що ці кошти, які надаються Україні Європейським Союзом, по суті обліковуються як держборг, але з врахуванням механізму ERA (фінансова ініціатива країн G7, спрямована на підтримку бюджету України коштом заморожених російських активів – 24 Канал), за яким кредит є безвідсотковим, а повернення коштів відбуватиметься внаслідок репарацій, які отримає України від Росії після завершення війни. Тобто де-факто реальна обтяжливість боргу є незначною.
  • І завдяки вище переліченим діям, вартість українського держборгу, тобто ті відсотки, які має сплатити Україна по ньому, є відносно невеликою.

Зверніть увагу! Порівнювати держборг України до 2022 року та вже після, не варто. Якщо зараз держборг України може становити 100% від ВВП країни, то до повномасштабного вторгнення він становив орієнтовно 60% від ВВП, але це здебільшого був комерційний борг, який коштував значно дорожче, каже пан Ярослав.

Жаліло розповідає, що уряд України відносно оптимістично налаштований отримати необхідні кошти від ЄС, попри те, що є країни, які гальмують надання цих коштів.

Крім того, є проблема щодо умов отримання цих коштів, як-от виконання структурних маяків щодо яких є зобов'язання. Йдеться зараз про зобов'язання перед Міжнародним валютним фондом.

Нагадуємо! Україна зобов'язалася ухвалити пакет податкових змін перед МВФ для того, щоб отримати фінансування. Йдеться про запровадження ПДВ для ФОП, оподаткування посилок із-за кордону тощо.

Загалом Жаліло запевнив, що впродовж війни, коли для України життєво важливо забезпечення фінансування, рішення щодо проблем, зокрема дефіциту бюджету та іншого, буде знайдете. А говорити про те, що є якась ймовірність дефолту, не варто.

  • З початком 2026 року ВВП України скоротилося на 1,2% за перші 2 місяці. Це фактично "з'їло" те зростання, яке країна показала у 2025 році – 1,8%, повідомив міністр економіки Олексій Соболев.

  • Вплинуло на таке скорочення енергетичні проблеми, які вплинули на діяльність підприємств по всій країні. Натомість є галузі, які натомість показали й позитивну динаміку, як-от торгівля та будівництво.

  • Уряд України очікує поступове відновлення економічної активності через покращення ситуації в енергетиці та сезонним факторам. Але бізнес в країні надалі стикається з суттєвим кадровим дефіцитом та логістичними труднощами.