Чому зупинився експорт феросплавів?

Про те, хто найбільше імпортує українські феросплави та яка ситуація на підприємствах була в першому кварталі 2026 року, йдеться у звіті GMK Center.

Дивіться також Україна домовилася з кредиторами – виплату держборгу відтермінували

На основі даних Державної митної служби, у І кварталі 2026 року найбільшими імпортерами продукції з феросплавних заводів були:

  • Польща – 0,49 тисячі тонн;
  • Румунія – 0,26 тисячі тонн;
  • Нідерланди – 0,23 тисячі тонн.

Зауважте! Феросплави – це сплави заліза з іншими хімічними елементами. Наприклад, залізо та марганець, хром, титан чи кремній. Такі продукти є основними для переведення елементів у розплав, а також для розкислення та легування сталі.

Якщо ж порівнювати січень-березень 2026 року з відповідним періодом у 2025 році – експорт феросплавів скоротився у 24 рази (від 27,68 тисячі тонн до 1,17 тисячі тонн).

У матеріальному вимірі – фінансові втрати становлять 27,95 мільйона доларів. Якщо в першому кварталі 2025 року прибутки були на рівні 29,54 мільйона доларів, то нині доходи нижчі в 19 разів. У 2026 році протягом січня-березня показник прибутковості склав лише 1,59 мільйона доларів.

Відомо, що основний обсяг постачань припав на січень. Однак протягом І кварталу 2026 року показники були такими:

  • січень – експортували 0,76 тисячі тонн феросплавів;
  • лютий – 0,07 тисячі тонн;
  • березень – 0,34 тисячі тонн.

Що відомо про стан галузі на початку 2026 року?

Як повідомив Сергій Кудрявцев, виконавчий директор УкрФА, експорт дійсно майже повністю зупинився. Така ситуація є наслідком 2025 року. Так, підприємства працювали з мінімальним навантаженням до 10%. Однак деякі з них були змушені зупинити виробництво від 19 січня. Причиною був дефіцит електроенергії та високі ціни на ресурс.

Зверніть увагу! Саме електроенергія забирає 50% від вартості феросплавів.

Сергій Кудрявцев також розповів, що у 2025 році підприємствам вдалося наростити виробництво на 17%. Йдеться про загальний обсяг феросплавів на 127 тисяч тонн. Натомість якщо порівнювати показник із довоєнним – різниця буде значною.

Так, у 2021 році українські феросплавні виробництва виготовляли 858,7 тисячі тонн продукції. Тобто показник у 2025 році зменшився у 6,8 раза.

Хоча феросплавні заводи торік продемонстрували вищі виробничі показники, ніж у 2024 році, їхнє завантаження залишалося мінімальним. В умовах загроз безпеці, високих цін на електроенергію та перебоїв з її постачанням, дефіциту кадрів та інших обмежувальних чинників суттєве нарощування виробництва й експорту практично неможливе,
– зазначив Кудрявцев.

Зокрема він зазначає, що попит на міжнародних ринках на українські феросплави є. Однак в українських реаліях продаж продукції буде збитковим. Навіть через вартість електроенергії, виробники стануть не конкурентоспроможними.

Водночас раніше стало відомо, що український виробник сталі "АрселорМіттал Кривий Ріг", який належав до компанії ArcelorMittal, припиняє роботу.

У відповідь на несприятливі економічні умови в Україні під час війни, включно з різким зростанням вартості електроенергії та впровадженням CBAM, ArcelorMittal Кривий Ріг була змушена вжити низку кризових заходів, спрямованих на досягнення фінансової життєздатності та підвищення операційної ефективності компанії,
– зазначили в компанії.

Відомо, що у 2024 – 2025 роках компанія контролювала майже 5% світового ринку сталі.

Що ще відомо про українські заводи?

  • На Закарпатті планують запустити новий фармацевтичний завод Biopharma. Інвестиції у проєкт становлять 67 мільйонів євро. На виробництві планують забезпечити повний цикл переробки плазми крові.

  • Український холдинг "Інтерпайп" придбав румунський завод AMTP Roman. Підприємство спеціалізується на виробництві безшовних сталевих труб. Відомо, що так компанія "Інтерпайп" розширить свої виробничі можливості та присутність у Європі.