Про що домовлятиметься Путін?
За словами джерел, в російському уряді сподіваються, що нестабільність на світових ринках через війну в Ірані зробить Пекін більш поступливим у переговорах про ціну на газ, який постачатиметься цим трубопроводом, пише Bloomberg.
Дивіться також Боснія знайшла заміну російському газу, але лише розлютила Брюссель
У Росії говорять, що китайські чиновники нібито вже висловили зацікавленість, щоб пришвидшити переговори щодо реалізації "Сили Сибіру-2". Хоча один із російських посадовців зізнався, що поки відчутного прогресу не спостерігається.
Втім, радник Кремля з питань зовнішньої політики Юрій Ушаков запевнив журналістів, що проєкт газопроводу є на порядку денному зустрічі Путіна і Сі, та вони налаштовані серйозно його обговорювати.
Вважаю, що ця тема буде дуже детально обговорена між лідерами,
– зазначив Ушаков.
Однак аналітики відзначають, що просування будь-якої угоди між Росією та Китаєм значно залежить саме від позиції Сі Цзіньпіна, а наразі ознак швидкого прориву поки небагато.
Чому Китай не поспішає з газопроводом?
Росія та Китай підписали меморандум про будівництво газопроводу "Сила Сибіру – 2" ще у вересні 2025 року. Однак поки проєкт буксує.
Річ у тім, що Китай не влаштовують ціни на газ, який йтиме цим трубопроводом.
Як пояснив у коментарі 24 Каналу директор з досліджень DiXi Group Роман Ніцович, Китай хоче зафіксувати ціни на рівні внутрішньоросійської вартості. Натомість Росія прагне встановити ціну на основі умов, що існують для іношого газового проєкту – "Сили Сибіру-1". Тобто йдеться про ціну, яка вдвічі вища від тієї, яку хоче Китай.
Також незрозуміло, хто фінансуватиме проєкт. Адже у "Газпрому" коштів немає на таке масштабне будівництво, яке може обійтися щонайменше у 20 мільярдів доларів.
Зараз складно повірити в те, що цей проєкт може бути реалізований і запущений до 2030 року, хоч в цьому чомусь намагаються переконати всіх російських громадян. Однак розуміємо, що Китай та Росія мали хоча б щось підписати, аби показати економічне зближення,
– зауважив Ніцович.
Хоча, за даними видання, "Газпром" все ж зробив Китаю вигідну пропозицію щодо вартості газу для "Сила Сибіру-2". Але китайська сторона поки не поспішає активно просувати цей проєкт.
Як може вплинути війна в Ірані?
Втім, війна на Близькому Сході може змінити ситуацію. У березні, після початку конфлікту навколо Ірану, Китай заявляв про намір просунути реалізацію російського газового маршруту у межах свого нового п’ятирічного плану.
Наприкінці квітня глава Газпрому Олексій Міллер і голова China National Petroleum Corporation Дай Хоуллян зустрілися в Пекіні та обговорили, як тоді говорилося, "розвиток стратегічного партнерства".
Конфлікт навколо Ірану зміцнює відносини Росії та Китаю, посилюючи роль Росії як ключового постачальника сировини. Очікується, що майбутній візит Путіна відобразить цю нову геополітичну реальність через посилення інтересу Китаю до російської логістики та енергетичної співпраці,
– вважає експерт Вищої школи економіки в Москві Василь Кашин.
Москва також нібито бачить більший інтерес Китаю до розширення транспортних маршрутів через свою територію, зокрема сухопутних коридорів і Північного морського шляху в Арктиці.
Зауважте! Росії вкрай важливо посилити газову співпрацю з Китаєм. Після початку повномасштабної війни проти України вона майже повністю втратила європейський ринок газу, тому різко наростила експорт до Азії. Аналітики очікують, що протягом кількох років Москва продаватиме газ Китаю приблизно на третину дешевше, ніж раніше Європі.
Що відомо про проєкт "Сила Сибіру-2"?
Проєкт газопроводу "Сила Сибіру-2" Росія та Китай просувають уже кілька років. Ще раніше "Газпром" і Китайська національна нафтогазова корпорація (CNPC) підписали меморандум, який передбачає будівництво нової магістралі для постачання російського газу до Китаю.
Маршрут майбутнього газопроводу має пройти через територію Монголії. Очікується, що ним щороку транспортуватимуть до 50 мільярдів кубометрів газу з російського Ямалу. Згідно з планами, нова угода розрахована на довгострокову співпрацю – поставки мають тривати 30 років.
Втім, навіть у разі запуску постачання після 2031 року газопровід навряд чи вийде на повну потужність раніше 2034 – 2035 років. Крім того, попри тривалі переговори, Москва і Пекін досі не погодили ключові умови проєкту. Йдеться насамперед про вартість газу, фінансові зобов’язання сторін та конкретні строки старту поставок.