Ця стаття покликана дати розуміння того, що у питаннях власних видатків на енергоносії українцям варто розраховувати тільки на власні сили. Очевидно, що акції громадської активності, за умови коли понад 60% населення отримуватимуть субсидії, а рушійна сила останніх революційних подій в країні (мова йде про молодь), масово легковажить такими речима, як витрати на комунальній послуги (оскільки за фактом це головна біль їх батьків), кількість людей, які здатні активно демонструвати свою позиційну незгоду незначна та недостатня для того, щоб пригальмувати процес приведення умов та правил існування ринків енергоноїсіїв до європейських.

Як наслідок, маховик "реформи" рухається й далі, а його наслідки в короткостроковій перспективі проявлятимуться виключно у зростанні цін на природний газ.

Вже ні для кого не є секретом взаємна залежнісь цін на енергоносії, виходячи з їх теплотворних властивостей та взаємозамінності, саме тому, коли мова йде про ціни на нафтові ф'ючерси, часто говорять про те, що ціни на них з часовим лагом у 6-9 місяців матимуть вплив на ціну природного газу.

Оприлюднені цього місяця прогнози цін на нафту загалом консервативні, однак у жодному з них не йдеться про зниження, натомість бачимо потенційне зростання середньорічної ціни на "чорне золото" в межах 5-10$ на барелі, або ж 10-15% від поточної ціни.

Аналогічні тенденції, вірогідно, матимуть місце і з природним газом. Таким чином, по мірі того, як український уряд та регулятор роблять залежними ціни на енергоносії всередині країни від цін на міжнародних товарних ринках, прогнози сімейних/власних видатків на рік потрібно робити також з їх урахуванням, не очікуючи роз’яснень від політиків з блакитних екранів, адже вони цього не робитимуть, або будуть лукавити.

Скоротити власні витрати можна тільки інвестиціями як у тепломодернізацію, так і у засоби обліку. Нещодавні "наче помилки" у платіжках за опалення красномовно свідчать, що ментально споживачів змушують не очікувати встановлення засобів обліку коштом постачальника (надавача послуг), а робити це за власні кошти, якщо не хочете платити більше. Несправедливо? Так. Але ж ніхто справедливості не обіцяв.

Чому йде мова про зростання ціни на газ?

Оновлена програма співпраці з МВФ, цитати: п.33 "Крім того, ми прискорили наші заходи, спрямовані на усунення дефіциту НАК "Нафтогаз України" і запровадження змін в газовому секторі".

Для забезпечення того, що тарифи і надалі залишатимуться на рівні повного покриття витрат, ми … впровадимо тимчасовий механізм щоквартального коригування роздрібних тарифів на газ та теплову енергію у разі, якщо тарифи відхилятимуться від рівня повного покриття витрат на 10 або більше відсотків (новий структурний маяк). Перше коригування цін в разі необхідності відбудеться з 1 січня 2017 року.

Для наочності проведемо паралель з цінами на газ для промислових споживачів та населення в Україні. Чому взято промисловість? Все просто – для неї ціна фактично розраховується кожного місяця та вона дуже чітко демонструє динаміку зміни вартості газу як товару на зовнішніх ринках, з урахуванням сезонності, попиту, курсу тощо.

На першому малюнку приведено ціну газу для промисловості на травень 2016 року, яка, за умови передплати, складала з урахуванням ПДВ, витрат на транзит та постачання 6 791,64 грн/1000 куб.м. Тариф для населення, який також включає всі ці складові 6 879 грн/1000 куб.м.

Як бачимо, різниця незначна. Втім, для цілей статті нам потрібна вартість газу як товару, яка становила у травні 4 927 грн/1000 куб. м, або ж, за курсом НБУ, на початок відповідного місяця, трішки більше 195$.

На другому малюнку узагальнено ціни НАК "Нафтогаз України" на природний газ як на товар, на кожен наступний місяц.

Якою варто взяти орієнтовну вартість газу, що закладатиметься в переглянутому з 1 січня 2017 року тарифі для населення?

Виходячи з того, що перегляд прогнозується за підсумками жовтня, а НАК "Нафтогаз України" оприлюднє тарифи для промисловості на наступний місяць приблизно за 7-10 днів до його настання, для розрахунку використаємо ціни, які встановлювались на листопад, оскільки вони відображають ту міжнародну ринкову динаміку, яка мала місце у попередній місяць та витрати понесені на закачування.

Як вбачається, для промисловості вартість газу, за умови передплати, зросла у порівнянні з травнем на 1223 грн /45$, або ж на 23% та склала 6150 грн/1000 куб. м, без ПДВ, транзиту та постачання.

Крім того, варто звернути увагу і на курс, дані НБУ на початок місяця, попри незначну девальвацію на рівні 1,4 %, або ж 30 коп., це теж фактор впливу на кінцеву вартість газу для населення, адже у затвердженій Кабміном формулі її розрахунку базовою закладається валютне значення ціни, яке у подальшому приводиться у гривневий еквівалент, за офіційним курсом НБУ.

Тобто, за фактом, лише зростання вартості газу, без урахування курсу гривні, перевищує 10%, а саме це є граничний показник, за якого тариф повинен переглядатись.

Тепер, не складно прогнозувати, що уряду доведеться приймати рішенння про збільшення тарифу на природний газ для населення, оскільки всі підстави, які визначені нормативними докуметами та міжнародними зобов’язаннями, на сьогодні вже є.

Виходячи з цього, з січня 2017 року, якщо не відбудеться нічого надзвичайного та Кабмін не "махне хвостом", тариф для населення зросте на 23-25 % від поточного та складе, принаймні, 8 500 грн за 1000 куб м, покриваючи 100% імпортної паритетної вартості природного газу. Аналогічним чином зростуть і вартість послуг з опалення.

Втім, для об’єктивності варто зазначити, що динаміка ціни може мати і низхідний характер. Припустим, у літні місяці, коли попит на міжнародних ринках зменшується, ціна дещо просідає, а значить, шанси на незначне скорочення ціни для внутрішного споживача-домогосподарства є.

Однак, вірогідно, що його "з’їсть" курсова різниця, адже девальвація пронозується на рівні 5% (27,2 грн/дол за підсумками року). Крім того, зростаючі, хоч і не стрімко, ціни на нафту, а також прогнозоване щорічне зростання попиту на природний газ на 2-3% в рік у Європі, найімовірніше насолодитись скороченням ціни українцям не дадуть.

На завершення, те, з чого починали – гаманець кожного з нас – це наша особиста головна біль. Не буває так, що вам покладуть туди підвищену удвічі мінімалку і при цьому не скажуть нести додаткові витрати. Це утопія. Але, якщо ви хочете з неї зберегети частину, витратити її з часом на інші цілі, а не бути "рабом платіжок", іншого шляху, ніж скорочувати споживання, економити, платити тільки за те, що ви споживаєте, а не за те, що розраховують помилкові методичні формули, просто нема.

Читайте також: Борги за тепло: кому пробачать, а кому – ні