Хто ініціює переговори про заморожені активи Росії?

Міністр фінансів Нідерландів Елько Гейнен у вівторок обговорив це питання з колегами по ЄС під час закритої дискусії в Брюсселі. Про це повідомили шість дипломатів і посадовців, які були присутні на засіданні Ради міністрів економіки та фінансів ЄС, пише Politico.

Дивіться також ЄС передасть Україні доходи від заморожених російських активів

За словами джерел, Гаага перед засіданням міністрів контактувала з окремими столицями ЄС, щоб оцінити, наскільки інші держави підтримують ініціативу Гейнена.

Заклики міністра нібито підтримали Естонія, Латвія, Литва та Фінляндія. А от інші країни буцімто зберегли мовчання, пам’ятаючи, наскільки політично токсичною стала ця дискусія торік, коли ЄС намагався залучити активи Росії для підтримки України.

Ми теж підтримуємо, але не стали висловлюватися публічно. До цього питання повернуться наприкінці року,
– зазначив один із європейських дипломатів.

Річ у тім, що повернення до дискусії щодо використання заморожених мільярдів Кремля може знову сколихнути європейські уряди.

Але ЄС обіцяє й надалі підтримувати Україну у боротьбі проти Росії, яка не виявляє намірів завершувати війну. Тоді як держави постають перед фінансовими труднощами, особливо на тлі війни в Ірані.

Тому У ЄС є два варіанти:

  • брати спільний борг для підтримки України;

  • або ж повернутися до дискусії про російські активи.

Нідерланди та країни Північної Європи схиляються саме до другого варіанту. Тим паче, що Єврокомісія так і не відмовилася від початкової пропозиції щодо використання російських активів.

Однак офіційно Нідерланди не коментують свою участь у дискусії щодо коштів Кремля.

Європейська рада минулого грудня погодила, що Союз зобов’язався зберігати активи замороженими до моменту отримання Україною репарацій і залишає за собою право використати ці активи для повного погашення кредиту відповідно до законодавства ЄС і міжнародного права. Наша позиція залишається незмінною і відповідає цій домовленості,
– лише заявив речник уряду Нідерландів.

Чому ЄС не домовився про використання коштів Кремля?

Минулого року Євросоюз після довгих суперечок щодо надання Україні "репараційного кредиту" із заморожених активів Росії відмовився від цього рішення.

Тоді проти використання коштів Кремля категорично проти виступив прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер. Він побоювався, що саме його країні доведеться повертати російські мільярди, які зберігаються в Брюсселі, якщо Москва спробує повернути ці гроші.

Також не підтримали "репараційний кредит" Болгарія, Франція, Італія та Мальта. Тим часом Європейський центральний банк попереджав, що використання заблокованих коштів Москви може відлякати інші держави від ведення бізнесу в Європі.

У підсумку після жорсткого спротиву Бельгії та інших лідери ЄС погодилися на пакет допомоги Україні у розмірі 90 мільярдів євро на два роки. Про це повідомив голова Євроради Антоніу Кошта.

Однак російські активи Євросоюз вирішив заморозити безстроково, а Єврокомісія так і не зняла пропозицію про їх використання, лише відклала.

Важливо, що російські активи залишаються знерухомленими й що Україна отримала фінансову безпекову гарантію на найближчі роки. Дякую за результат і єдність. Разом ми захищаємо майбутнє нашого континенту,
– прокоментував тоді це рішення ЄС президент Володимир Зеленський.

Ця угода європейських лідерів дозволила закрити нагальні фінансові потреби України. Однак у Брюсселі добре усвідомлюють, що Києву знадобиться значно більше коштів, якщо Москва продовжить війну. Тому про заморожені активи Москви згадують знову.

Зауважте! Економіст Сергій Фурса у коментарі для 24 Каналу пояснив, що ЄС відмовився від використання російських активів і пішов на кредит у 90 мільярдів через тиск Росії, а з іншого боку – через тиск Трампа. За його словами, Москва погрожувала Бельгії і одночасно фактично підкупила Трампа, а той, відповідно, почав активно тиснути на Європу.

Скільки грошей потрібно Україні?

За попередніми оцінками, бюджетний дефіцит України у 2026 році мав становити приблизно 71 мільярда євро, а у 2027-му – близько 64 мільярдів. Водночас ці прогнози розраховані з урахуванням сценарію завершення війни вже цього року, який наразі виглядає малоймовірним.

У дипломатичних колах очікують нових фінансових розрахунків від Міжнародного валютного фонду. Оновлену оцінку мають представити після завершення червневої місії МВФ до Києва в межах поточної кредитної програми для України.

Поки що Європейська комісія працює над узгодженням із українською стороною меморандуму, який визначатиме механізм використання кредиту на 90 мільярдів євро у 2026 – 2027 роках.

Перший транш з цьогорічного пакета допомоги обсягом 45 мільярдів євро планують провести вже у червні. Це стало можливим після того, як Угорщина погодилася зняти блокування рішення щодо кредиту.