Але що відбулося зараз? Про це пише Сергій Фурса.

Читайте також Україна готує космічну зброю? Що стоїть за загадковими запусками ракет

Йти проти ЄС тепер невигідно

З одного боку, найбільший друг Трампа і Путіна в Європі, Віктор Орбан, пензлює до Ростова. Це не тільки забирає у них союзників, але й показує іншим потенційним друзям Путіна і Трампа, що допомога не прийде. А у випадку з допомогою від США у вигляді "прилетить раптом Венс на голубому вертольоті", то краще б не приходила, бо має зворотний ефект.

Орієнтуватися на США, коли їхні дії мають виражену антиєвропейську політику, шкідливо. Орієнтуватися на США, коли дії Трампа суперечать уявленням європейців про адекватність, деструктивно.

Тож йти проти Євросоюзу, проти Брюсселя тепер буде не так популярно. А в Брюсселі є політична воля забирати російські активи.

З іншого боку, Трамп посварився з Джорджою Мелоні. Прем'єр-міністерка Італії, на диво, при виборі між Папою Римським і президентом США обрала Папу Римського. Дивно, правда. Саме Мелоні представляла групу друзів Трампа у ЄС при розгляді проблеми заморожених активів. Вона просувала їхню ідею про те, що це "не на часі". Вочевидь, тепер у Мелоні не буде на це часу і натхнення.

Звісно, є мінус, що тепер Трампу може дзвонити тільки Марк Рютте у моменти загострення. Але є і плюси.

Україні треба підняти чек для Путіна

Отже, відкривається вікно можливості повернутися до питання розгляду конфіскації заморожених російських активів. Тим більше, що через дії Трампа у Перській затоці Путін отримав додаткові десятки мільярдів доларів. Водночас економіка ЄС перебуває під ударом через подорожчання енергоносіїв на тлі інфляційного тиску, що призводить до погіршення умов життя звичайних європейців.

Це ускладнює і буде ускладнювати використання грошей самих європейців. Але ж російські гроші – це зовсім інша історія.

Щоб змусити Путіна зупинитися, потрібно підняти чек. Показати Путіну, що дорога нафта стратегічно нічого не змінює. Інакше він просто не буде мати мотивації вести перемовини по-справжньому, а не вимагати капітуляції України. Російські активи завжди були найкращою відповіддю на питання про те, як цей чек підняти.

Мова, звісно, має йти не про фінансування соціальних програм в Україні, а про збільшення витрат на армію: від зарплат ЗСУ до закупівлі зброї та активнішого рекрутингу в іноземний легіон. Посилення технологічності української армії.

Путін може латати діри в бюджеті завдяки допомозі Трампа, принаймні тимчасово. Але економіка Росії стагнує. Путін не зможе підняти чек. Йому б за щастя фінансувати ті витрати, які вже є.

Не кажучи вже про те, що конфіскація цих активів стала б сильним ударом по іміджу Росії. Додатково переконуючи потенційних друзів Росії у Європі у тому, що не слід мати справу з Кремлем. Тим більше, що Ростов не гумовий. Як і Рубльовка.