Під час першого етапу подачі е-декларацій, з 1 вересня по 30 жовтня, про свої доходи і статки відзвітували особи, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, в тому числі — президент, нардепи, міністри і їх заступники, керівники державних органів і їх заступники, судді (7000), прокурори (10 000), слідчі (11 000), державні службовці категорії "А" (1300) та "Б" (63 000), посадові особи місцевого самоврядування 1-3 категорій (1500). Вони подавали щорічні декларації за 2015 рік. Також у перший етап декларування подавали декларації перед звільненням і повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.

За інформацією експерта з антикорупційної реформи Дмитра Котляра, в рамках першого етапу 103 тисячі декларацій було подано вчасно, 3 тисячі — після 30 жовтня. Крім того, 20 тисяч декларацій були виправлені, і було надано більше 1200 повідомлень про суттєві зміни в майновому статусі.

Другий етап подачі е-декларацій триватиме з 1 січня по 1 квітня 2017 року.

Хто звітуватиме у 2 етапі

У другому етапі е-декларування подавати декларації будуть усі: суб’єкти першого етапу, а також:

- депутати місцевих рад;
- державні службовці категорії "В"
- посадові особи місцевого самоврядування 4-7 категорій;
- військові посадові особи ЗСУ, Держспецзвязку та інших військових формувань (крім військовослужбовців строкової служби);
- поліцейські;
- особи рядового і начальницького складу державної кримінально-виконавчої служби, податкової міліції, особи начальницького складу підрозділів цивільного захисту, ДБР, НАБУ;
- посадові та службові особи органів прокуратури, СБУ, ДБР, НАБУ, дипломатичної служби, інших держорганів;
- посадові особи юридичних осіб публічного права.

За підрахунками експертів всього у другому етапі має бути подано близько мільйона декларацій.

Хто не декларуватиме статки

Керівники підприємств, у капіталі яких є частка власності держави, але підприємство не є державним. Нотаріуси і адвокати також не потрапляють у список декларантів.

Так само — вчителі, викладачі і лікарі, якщо вони не виконують організаційно-розпорядчі чи адміністративно-господарські функції.

Читайте також: Скільки "важать" гроші голів фракцій: вражаючі цифри в інфографіці

Відповідальність

За подачу завідомо недостовірної інформації у декларації передбачено адміністративний штраф, і навіть кримінальну відповідальність.

Адміністативна відповідальність: за недостовірні дані про майно на суму 100-250 МЗП (138-344 тисячі гривень) — штраф від 17 до 42,5 тисяч гривень. За несвоєчасне подання декларації без поважних причин — штраф від 850 до 1700 гривень.

Кримінальна відповідальність: за завідомо недостовірні відомості про майно на суму більше 250 МЗП (понад 344 тисячі гривень), за умисне неподання декларації. Також передбачені санкції в рамках кримінальної відповідальності: штраф від 42,5 до 51 тисячі гривень, або громадські роботи, або позбавлення волі до 2 років плюс позбавлення права займати посади. Міру в кожному випадку відповідальності визначатиме суд.

Хто перевірятиме подані е-декларації

Контроль за своєчасністю подання декларацій покладається на органи, у яких працюють суб’єкти декларування. У разі виявлення порушень — вони інформують про це НАЗК.

Нацагенство ж проводитиме повну перевірку декларацій у суб’єктів, що займають особливо відповідальне становище та у посадовців з високим рівнем корупційних ризиків. Також — у випадку виявлення розбіжностей між розкішним способом життя і задекларованими доходами, або якщо член сім'ї декларанта відмовив у наданні будь-якої інформації. Так само НАЗК реагуватиме на повідомлення ЗМІ, скарги чи інформацію від держорганів про підозри щодо неправдивої декларації.

Читайте також: Правда чи брехня? Перевір декларацію чиновника