У рубриці "Говоримо українською!" сьогодні разом з Розум.org.ua розглянемо русизм "лужа", який дуже часто вживають українці. А також з'ясуємо чи має фразеологізм "сесть в лужу" український переклад і цікаві відповідники, читайте на Освіта 24.
Дивіться також Литиме як з відра: значні дощі накриють частину України
Як переведемо слово "лужа"
"Лужа" – це типово російське слово, яке збереглося у мові українців. Але в рідній мові є не один, а декілька відповідників, які мають подекуди, навіть досить кумедне звучання.
Слово утворилось з індоєвропейської основи "luz" в значенні "чорни". Має аналоги у латиській мові – luga (трясовина), литовській – lugnai, білоруській – лужина, словенській – luza.
Але в українській мові існують інші позначення – калюжа, калабаня, килабатина, баюра, ковбаня, бакай (чи бокая); барліг, жабар (чи жабаря), жабник, жабовина, жабовиння. Чимало?
Калю́жа – це заглиблення на поверхні землі чи нерівності якогось покриття (дорога, тротуар), де скупчується вода – тала чи дощова. Калюжі, які довго не висихають, стають окремими екосистемами у яких живуть мікроорганізми, комахи, ракоподібні, жаби та тритони. У лісових масивах вони є джерелом води для птахів та дрібних ссавців.
У літературі автори послуговуються різними словами, які позначають це явище:
- Заснули, мов свиня в калюжі, в своїй неволі (Т. Шевченко)
- Аж калабані стоять, такий дощ був. Виходив [Гриць] перед хату, ставав собі коло калабані, що з неї воду кури п'ють, та й торкотів.(Л. Мартович).
- Гнилі баюри (І.Франко).
- Валяється, як свиня в барлозі (І. Котляревський)
Калабаня, калюжа, баюра – що оберете?/Ілюстративне фото
А як же розуміти фразеологізм "сесть в лужу"
Відомий вислів "сесть в лужу" чи навіть "сесть в галошу" слід розуміти буквально? Його варто розглядати – як потрапити у скрутне, смішне, неприємне становище чи ситуацію.
Цікаво, що цей фразеологізм можна перевести дослівно українською і він не втратить свого значення. Ресурс ОСВІТА.UA радить його серед фразеологізмів для підготовки до НМТ з української мови.
Однак, словник Розум.org.ua радить нам кілька українських відповідників, якими можна користуватися для збагачення рідної мови.
Візьмемо у користування:
- попасти (скочити, наскочити) на слизьке;
- убратися по самісінькі халяви;
- ускочити вище халяв;
- ускочити (вскочити) по вуха;
- ускочити по саме нікуди (у нікуди);
- ускочити у (в) сливки;
- потрапити (попасти) як муха в окріп;
- влипнути як муха в мед;
- потрапити (попасти) з огню (з вогню, з жару) в полум’я.
І гарно то звучить у літературі:
- Мені здалося, що ти, Андроне Потаповичу, попав на слизьке, а признатися не хотів, – засміявся Броварник (Стельмах, Правда і кривда);
- Треба довідатися, куди ті гроші йдуть. – Старшина побачив, що наскочив на слизьке, і зараз звернув убік: – Гроші всі цілі (Б. Грінченко);
- "Таки вислідкувала… Ну та й убрався ж оце я по самісінькі халяви", – думав Мишук (І. Нечуй-Левицький);
- Треба тікати звідси! – говорив Остап Соломії, оповідаючи їй свої спостереження, – а то ще вскочиш вище халяв. Раду на мене пеклом дише за свою – цур їй! – носату циганку та голомшить молодицю ні за що ні про що (І. Коцюбинський);
- Ускочив Хома по самі вуха, таки влучив батька по колінах (Є. Гуцало, Парад планет);
- От у такі сливки ускочили наші старости! Піймали облизня (Г. Квітка-Основ’яненко);
- …А я попався в ту сварку, як муха в окріп (І. Нечуй-Левицький).
Збагачуймо свою мову!