Як можна цікаво організувати День писемності та мови у класі, розповідає 24 Канал, користуючись порадами ресурсу "На урок".
Дивіться також "Спеціальний текст": авторка Євгенія Кузнєцова дала пораду учасникам Радіодиктанту-2025
Що відомо про День писемності та мови?
День української писемності та мови започатковане 27 жовтня 1997 року, коли Президент України Леонід Кучма на підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства видав Указ № 1241/97 "Про День української писемності та мови".
Свято прив'язане до дня вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця – послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.
Коли пишуть Радіодиктант?
Традиційно у цей день пишуть Всеукраїнський радіодиктант національної єдності. У 2025 році його писатимуть в понеділок 27 жовтня об 11 годині.
Радіодиктант започаткувала команда "Українського радіо" у 2000 році. Його мета – не перевірити вашу грамотність, а об’єднати українців навколо рідної мови. Сьогодні це подія, яка об'єднує українців не лише на Батьківщині, але й за кордоном. Сьогодні до створення текстів та його зачитування долучаються письменники, актори, військові. А пишуть його і дорослі, і діти в різних куточках – військові в окопах та вчені на полярній станції "Академік Вернадський".
А своїми успіхами та знаннями мови можна похвалитися, надіславши фото тексту організаторам та отримати відзнаку, якщо написано без помилок.
Цікаво! Переможницею "Радіодиктанту національної єдності-2024" стала львів'янка Христина Гоянюк, яка написала текст без жодної помилки. 78-річна жінка є багаторазовою переможницею та брала участь у написанні диктантів протягом 25 років поспіль.
До радіодиктанту можна долучитися на ресурсах.
- Радіодиктант можна слухати на хвилях Українського Радіо та Радіо Культура;
- дивитися на сайті та в ефірі телеканалу Суспільне Культура;
- на ютуб-каналі Українського Радіо.
Про поради від Євгенії Кузнєцової, якими варто скористатися при написанні диктанту 24 Канал писав раніше. Ми також писали, які найпоширеніші помилки допускають українці під час написання – сплутування ненаголошених звуків е/и, написання власних назв, складних слів разом або з дефісом, слів з апострофом, та поради як їх уникати від вчительки Ірини Яцишиної.
Як цікаво провести цей день?
День української писемності та мови зазвичай проводять як святковий у школах, бібліотеках, будинках культури.
В закладах освіти проводять свято чи інші заходи присвячені мові – як для учнів усіє школи, так і для окремих класів.
А класним керівникам можна провести квест, брейн-ринг чи вікторину для учнів свого класу. А запитання / завдання можуть бути найрізноманітніші – і це не лише про знання правил мови.
Наприклад спочатку можна показати презентацію, подивитися пізнавальне відео, фільм, а тоді на його основі зробити вікторину. Чи підготувати ігрові завдання.
Клас можна поділити на невеликі команди, щоб вони придумали свої назви, гасла.
До прикладу, завдання можуть виглядати так:
- Продовжити відомі вислови, цитати, строки з віршів.
- Мовний "Крокодил". Це можуть бути і слова, і розділові знаки, і правила, і персонажі української літератури, і міста.
- Знайти помилку в реченні. Наприклад росіянізм чи кальку. Або перекласти речення на українську мову.
- Майстер слова. Створити якомога більше слів із заданого за певний час: гастроном, інформатика, лексикографія та інші.
- Пригадати якомога більше слів на певну літеру.
- Розшифрувати ребуси. Їх можна створити у спеціальному застосунку.
- Розпізнати відомі фразеологізми на картинках та сказати, що вони означають.
- Скласти розповідь з 3 – 5 речень, у якій всі слова розпочинаються з однієї літери.
- Назвати слова паліндроми – око, дід, піп, заказ, кабак, мадам, шалаш, наган, потоп, ротатор, радар.
- Створити філворди – завдання, де серед літер відшукуються слова, а тему взяти з мови чи літератури.
- Намалювати стінгазету.
- Зняти відео для тіктоку про мову – тут і зараз.
Фразеологізми в картинках / Всеосвіта
Як ще залучити школярів?
Організуйте школярам день виступу – читці чи декламатори. Це можуть бути вірші, тексти пісень, уривки з художніх творів, гуморески чи анекдоти. Нехай діти відчують себе акторами.
Навіть можна імпровізувати задавши тему чи завдання – виступ у Верховній Раді, перед гладіаторами, надихнути на похід, мотивуююча промова та інше.
Як створити цікаву презентацію?
Часто, до цього дня проводяться не лише шкільні свята, а й класні години, на яких класний керівник камерно та невимушено може розповісти про свято. А розповідь супроводити цікавою презентацією.
Сьогодні можливості ШІ дають змогу зробити це швидко. А 24 Канал пропонує вам ідеї тематичних слайдів.
Слайд 1: Про історію свята
День української писемності та мови – це день, коли ми згадуємо, що слово має силу.
- Започатковано 6 листопада 1997 року указом Президента України Леоніда Кучми №1241/97. • Відзначається щороку 27 жовтня (раніше – 9 листопада), у день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця – послідовника Кирила і Мефодія.
- Традиції свята: написання Радіодиктанту національної єдності, покладання квітів до пам’ятника Нестору, проведення конкурсу знавців української мови імені Петра Яцика.
- Мова – це не просто засіб спілкування. Це наш дім, наша пам’ять, наша сила.
Слайд 2: Цікаві факти про українську мову
- Має понад 250 тисяч слів, а словник Бориса Грінченка містить понад 70 тисяч.
- Найдовше слово – "переосвідомлюватимеш" (23 літери).
- Найуживаніша літера – "п", найрідкісніша – "ф". Всі слова на літеру "ф" – запозичені.
- Унікальні слова: "тремтіння", "вишиванка", "запашний", "вишиванка", "барвінок" – вони не мають точних аналогів в інших мовах.
- Українська мова має 7 відмінків (включаючи кличний) – це більше, ніж у більшості європейських мов.
- У нашій мові є слова на літеру "и".
- В українській мові є особливість – можна писати вірші, казки, оповідки зі слів, які розпочинаються з однієї літери.
Біля білої берези блукав білий бородань.
Борода, брови були білі.
Брав бородань бандуру, бурмотів, бубнів.
Бандура болісно бриніла.
***
Пісні проспівали поскубані півні,
Приліг під порогом покусаний пес,
Полізли по пню печериці поживні:
Провіщують, певно, приємний процес.
Прокинься, побачищ подачку природи,
Північний періщив примхливий потік.
Парад парасольок підняв по погоді
Порепаний пень. Подивись, працівник!
Повітрям п`янким перехоплює подих,
Південним поривом пантрає поля,
Прелюдія поклику правил природних
Покою птахів повсякчас позбавля.
Слайд 3: Хто був основоположником сучасної української мови
Іван Котляревський – перший, хто заговорив українською в літературі.
- Його «Енеїда» (1798) – перший твір, написаний живою народною мовою.
- Він показав, що українська – придатна для поезії, гумору, глибини.
- "Енеїда".
- Котляревський переносить античний сюжет в українські реалії, тому Еней зустрічає в античному світі знайомі йому народи, які він називає "гішпанцями", "прусів", "татарами", "ляхами", "турчинами".
- Поема містить безліч етнографічної, фольклорної та побутової інформації про українців, описуючи їхні вірування, звичаї, страви, одяг та жарти та ігри.
Ігри:
"І у Панаса грати стала…, тут інші журавля скакали,
А хто од дудочки потів. І в хрещика, і в горюдуба,
Не раз доходило до чуба, як загулялися в джгута.
В хлюста, в пари, в візка іграли і дамки по столу совали…"
Одяг:
Одяг Ганни: "В червоній юпочці баєвій, в запасці гарній фаналевій,
В стьожках, в намисті і в ковтках…"
Одяг Енея: "штани і пару чобіток, сорочку і каптан з китайки,
і шапку, пояс з каламайки, і чорний шовковий платок".
- Сьогодні відомі кухарі відшукують рецепти та готують страви згадані у "Енеїді":
Пили на радощах сивуху і їли сім’яну макуху,…
І самі гарнії приправи з нових кленових тарілок:
Свинячу голову до хріну і локшину на переміну,
Потім з підлевою індик; на закуску куліш і кашу,
Лемішку, зубці, путрю, квашу і з маком медовий шулик.
І кубками пили слив’янку, мед, пиво, брагу, сирівець,
Горілку просту і калганку, куривсь для духу яловець.
- Котляревський – як той, хто запалив першу свічку в темряві мовного забуття. З нього почалася нова епоха українського слова.
Слайд 4: Чому важливо плекати українську мову
Бо її багато разів намагалися знищити — але вона вистояла.
- Українську мову забороняли щонайменше 134 рази, за даними деяких джерел, з царських часів до періоду СРСР. Деякі оцінки називають цифру 170 разів за 150 років. Ці заборони включали обмеження на використання в освітній, культурній та громадській сферах.
- Валуєвський циркуляр (1863): "не було, нема і не може бути української мови".
- Емський указ (1876): заборона друку, сцен, освіти українською.
Радянські репресії проти українських письменників і мовознавців.
І все ж – мова вижила, бо її берегли люди.
Слайд 5: Класики української літератури
Це ті, хто творив мову як мистецтво.
- Тарас Шевченко – поет свободи й душі народу.
- Леся Українка – голос сили, ніжності й філософії.
- Іван Франко – мислитель, поет, революціонер слова.
- Панас Мирний, Михайло Коцюбинський, Ольга Кобилянська – творці глибини, прозових творів, які розповідали про життя українців.
Слайд 6: Сучасні українські письменники
Мова живе, коли її творять сьогодні.
- Сергій Жадан – поет урбаністики, свободи, болю.
- Оксана Забужко – філософиня мови, жіночого досвіду, історії.
- Андрій Любка – мандрівник слова, есеїст, романіст.
- Ірина Цілик, Катерина Бабкіна, Тарас Прохасько – голоси нової чутливості.
Слайд 7: Як ми можемо плекати мову?
- Читай українські книжки – вони як чарівні портали.
- Спілкуйся українською – навіть якщо помиляєшся.
- Слухай українську музику, пиши щоденник, твори.
- Переглядай фільми озвучені українською.
Мова – як квітка: її треба поливати щодня. До речі, українська мова, одна з найпопулярніших для вивчення іноземцями у багатьох лінгвістичних застосунках. Тому пишайся, що ти її носій і намагайся використовувати якомога більше слів з 250-тисячного запасу.