Про те, для чого українцям продовжувати саморозвиток після закінчення навчальних закладів, та чи є в Україні можливість для цього – у програмі "Освітні війни" на 24 каналі говорили експерти Олександр Слобожан, Микита Андреєв та Марія Богуслав.
Зверніть увагу Освітні програми на телебаченні: чому на каналах лише розважальні шоу
Чи потрібно витрачати час на саморозвиток
Микита Андреєв:
Я думаю, що тут однозначна відповідь – так. Це дуже просто можна порівняти з тим, якщо хтось купив квартиру і постійно не вдосконалює її, не робить ремонт, то її вартість залишається на тому ж рівні, що й була. Так само і з нашою освітою. Якщо ми закінчили заклад вищої освіти, ми додатково не навчаємося – ціна нашої праці на ринку праці буде нижчою, ніж в інших громадян.
Тому питання – навчатися чи не навчатися після того, як ти отримав вищу освіту. Можна по-іншому спитати – а чи хоче людина взагалі мати попит на ринку праці і отримувати більше коштів.
Недостатньо просто слухати і ставити питання
Олександр Слобожан:
У 2017 у нас фактично прийнятий новий закон про освіту. І освіта впродовж життя, так звана освіта для дорослих – є його складовою. Наша країна ще намагається перейти, але весь світ – це вже де-факто є епоха інформаційного суспільства. Настільки змінилося життя. Раніше для навчання було достатньо слухати і ставити потрібні запитання. В цьому році у Давосі обговорювалося, а що ж буде визначати, які професії. Тому що багато професій вже зникають. І ті навички, які є в людей. І це не просто так, що ти пішов і отримав за 5 років якийсь новий диплом.
Зараз недостатньо просто слухати і ставити правильно запитання. Важливе і формулювання власної думки – різні курси, тренінги. І що стосується, безпосередньо, керування людьми. Тому що цьому теж на якійсь базовій освіті не навчають. Тому освіта протягом життя – це вимоги життя.
Навчатися – це не означає йти в університет
Навчатися – це не означає йти в університет на заочне відділення і отримувати ще один диплом. Навпаки, роботодавці все більше цінують працівників з гнучкими навичками. Вони, незалежно від професії, можуть:
- організувати навколо себе команду;
- донести свою думку;
- скласти правильно бюджет;
- правильно керувати проєктами чи вирішувати завдання, які перед ними ставить керівництво.
Цих навичок в університеті не навчають. В школах – тим паче. Все, чого навчають в школах і університетах, – це просто комунікування з навколишнім середовищем, або як виплутатися з певної ситуації. Але це неправильний підхід, тому що наше життя – це постійна постановка проблем чи завдань і їхнє вирішення.
Саме гнучкість мислення, креативність, вміння швидко вирішувати безліч задач одночасно – це ті навички, які експерти обрали найбільш затребуваними у 21 столітті. Їх також називають "навички-2020". Загалом їх є 20 і вони стосуються більше не професійних, а саме так званих м'яких навичок.
Цим навичкам зазвичай навчають на дорогих курсах, а не в школах чи університетах.
Більше про це – дивіться у програмі.