Бізнес хоче навчати людей для себе: що може змінитись у коледжах і училищах

Про це заявив заступник міністра освіти і науки України Дмитро Завгородній "РБК-Україна". Про це інформує 24 Канал.

Дивіться також Другий фах – через 3 роки: які основні зміни чекають на сферу профосвіти

Навіщо потрібні наглядові ради?

Посадовець каже: бізнес уже активно інвестує у профтехи: допомагає з обладнанням, проводить практику й стажування студентів. Ба більше, хоче закріпити прозорі правила державно-приватного партнерства.

Тож наглядові ради отримають право:

• затверджувати навчальні програми;

• впливати на стратегічні та фінансові плани закладу;

• проводити конкурси на посаду керівника.

Так представники бізнесу зможуть контролювати, чого і як навчають майбутніх фахівців, аби програми відповідали потребам ринку.

Дивіться також "Неефективна витрата грошей": як в Україні об'єднують профтехи

Як працюватимуть ради?

Заступник Лісового зазначив, що зараз існує великий розрив між запитами роботодавців і тим, що реально відбувається у коледжах та профтехах. Часто навчальні програми застарілі, а управління закладами – політизоване.

Ми хочемо, щоб бізнес безпосередньо верифікував програми, які готують їхніх майбутніх працівників. Це допоможе наблизити освіту до реальних потреб підприємств– уточнив він.

Члени наглядових рад не отримуватимуть зарплати й не матимуть статусу держслужбовців. Їхня мета – покращення роботи закладів та контроль за якістю підготовки кадрів.

Цікаво! У вересні набув чинності Закон України "Про професійну освіту". Він відкриває шлях до сучасної, гнучкої та орієнтованої на потреби ринку праці системи.

У найближчі роки МОН планує створити юридичні шаблони для співпраці бізнесу із закладами освіти: договори, кейси дуальної освіти та інші моделі партнерства.

Читайте більше новин за темою:

• Другий фах – через 3 роки: які основні зміни чекають на сферу профосвіти.
• "Неефективна витрата грошей": як в Україні об'єднують профтехи.
• "Групи повні": який найпопулярніший фах у професійній освіті в Україні.