Депутати провалили скасування закону про середню освіту 2020: деталі

Реформа середньої освіти вплине і на учнів, і на вчителів / Вінниця Ок

16 січня Верховна Рада України прийняла закон "Про повну загальну середню освіту", а 6 лютого депутати зробили спробу скасувати його. Рішення не вдалося прийняти, адже за скасування проголосували лише 58 депутатів. Яка суть цього закону? Що має змінитись для школярів? Що нового передбачено в роботі вчителів?

Закон визначатиме кількість дітей у класі, дозволяє вчитися вдома, забороняє директорам шкіл "вічно" очолювати навчальний заклад та багато іншого.

Більше: Верховна Рада не змогла скасувати закон про середню освіту – що сталось

Ініціатором проєкту постанови про скасування закону були депутати від ОПЗЖ Наталія Королевська та Папієв Михайло. Проте за результатами голосування, лише 58 депутатів (для прийняття рішення необхідно 226 голосів) підтримали скасування закону. Проти такого рішення проголосували 83 народні обранці, утримався 141 депутат, а не брали участь в голосуванні 55.

Які основні зміни в системі середньої освіти в Україні згідно із законом

Кількість дітей в класах

Новий закон чітко встановлює мінімальну та максимальну допустиму кількість учнів в класах:

  • в молодшій школі – від 5 до 24 школярів на один клас;
  • у старшій школі – від 5 до 30 учнів.

Відкритим залишається питання втілення цієї норми в життя. В густонаселених районах українських міст школярі ходять навіть у дві зміни, проте навіть тоді класи перевантажені. В Україні не вистачає шкіл.

Відповідальність за будівництво нових приміщень міністерство освіти перекладає на місцеве самоврядування, а на місцях чекають допомоги від уряду.

Можливість вибирати предмети


Учні різного віку зможуть разом вивчати улюблені предмети / фото: stem.T4L

Поняттю "профільна освіта" збираються надати нового змісту. Відтепер учні матимуть право обирати предмети, які вони хочуть вивчати. Для вивчення деяких предметів тепер можна формувати міжкласні групи навіть з дітей різного віку.

Мінусом є відсутність чіткості у цій нормі. Не відомо, скільки саме предметів учні зможуть обирати самостійно, а скільки з них будуть обов'язковими.

Скасування "прив'язки" до школи

Напевно, найпрогресивнішою зміною до системи освіти є можливість для дітей не відвідувати класичну школу.

Таке нововведення допоможе учням з особливими освітніми потребами, які не мають змоги відвідувати школу, або дітям, які хочуть навчатись вдома, не бути "прив'язаним" до місця навчання.

Так, при наявності відповідної заяви, будь-який учень може отримати індивідуальну освітню траєкторію. Школярі, які навчатимуться вдома, будуть зобов'язані двічі на рік здавати атестаційні роботи для оцінки знань.

Звільнення директорів


Освіта зазнає серйозних змін / інфографіка: 24 канал

У багатьох українських школах директори працюють на своїх посадах десятки років. Відтепер директор зможе займати свою посаду не більше двох термінів підряд (максимальна тривалість однієї угоди – 6 років).

Так, до 1 липня 2020 року директори шкіл, які працюють з безстроковими трудовими угодами, перейдуть на договори терміном на 6 років (на 1 рік – для директорів, які отримують пенсію за віком)

Також закон передбачає, що вибір кандидата на посаду керівника школи буде здійснювати незалежна комісія, яка консультуватиметься з батьками учнів.

Також до 1 липня 2020 року вчителів-пенсіонерів мають перевести на строкові угоди (від 1 до 3 років).

Схоже: Ліквідація інтернатів та інклюзія: Верховна Рада прийняла закон про середню освіту

Оцінки


Бали учнів перестануть бути загальним надбанням / фото: NeONBRAND

На законодавчому рівні встановлене право учнів на "справедливе, неупереджене, об'єктивне, незалежне, недискримінаційне та доброчесне оцінювання результатів навчання".

Відтепер про оцінки учнів повідомлятимуть не на батьківських зборах, а під час індивідуальних розмов.

Також з державного бюджету виділятимуться гроші на індивідуальні та групові консультації на базі школи.

Мова

Це частина, яка зазнала найбільше правок, бо враховувались рекомендації Венеціанської комісії. Загалом існує три моделі навчання, окрім звичайної.

Перша модель:

Навчання рідною мовою з 1 по 11 (12) клас буде лише для корінних народів України, які не проживають у власному мовному середовищі та не мають власної держави (йдеться насамперед про кримських татар). Проте навіть в таких класах вивчення української буде на грунтовному рівні.

Друга модель:

Для шкіл з мовою національних меншин, мови яких належать до країн ЄС (румунська, угорська, польська та інші). Навчання у початковій школі вестиметься материнською мовою, але з 5 класу не менше 20% предметів мають викладатися українською. З кожним роком української ставатиме більше і в результаті в 9 класі 40% предметів вестимуться державною мовою. В старшій школі такий показник має становити вже 60%.

Третя модель:

Передбачена для решти національних громад України. Тут йдеться про нацменшини, які проживають у своєму мовному середовищі (насамперед це стосується російської мови). В цьому випадку в початковій школі російська матиме рівні права з українською. А з 5 класу не менше 80% навчального процесу вестиметься державною мовою.

Дивіться також: Реформа школи: директори та деякі вчителі тепер змушені укладати трудові договори

Зміни для вчителів


Вчителі тепер не обмежені рамками від міністерства / фото: stem.T4L

Найважливішою зміною є свобода вчителя у створенні авторських навчальних програм та навіть системи оцінювання (проте бали потрібно буде все одно переводити в 12-бальну шкалу).

Також закон передбачає збільшення заробітної плати для педагогів. Йдеться про 10-20% збільшення.

Проте у міністерстві освіти пообіцяли комплексну реформу заробітних плат для вчителів вже у цьому році.

Залиште відгук