Адже зараз лише 41% українських учнів постійно говорить українською, не переходячи на інші мови. Про це 24 Каналу розповіла народна депутатка Наталія Піпа, яка реєструє відповідний законопроєкт.
Читайте також "А що, не можна?": в українському ліцеї учням роздали щоденники з картою російською мовою
"Останнім часом тільки 41% українських учнів постійно говорить українською, не переходячи на інші мови. В основному – на мову агресора. У 2022 – 2023 році було суттєве зростання використання української мови, а у 2024 є падіння. Воно не таке, як було у 2021, але все одно є суттєві зміни", – сказала вона.
Це поступовий шлях
Наталія Піпа зазначила, що є дуже багато звернень від директорів, вчителів про те, що діти між собою часто спілкуються російською на перервах. Деякі вчителі також згадують на уроках мову країни-агресора. Найскладніша ситуація в Одесі, Харкові та Дніпрі.
Подвір'я, стадіон і так далі визначається територією закладу освіти. Це стосується також приватних шкіл, бо вони надають послуги в Україні та виконують державний стандарт.
Держава Україна для кожного українця є гарантом освіти. Це публічна послуга, яку надає Україна в основному безкоштовно. Відповідно це нормально, коли це регулюється. Тут не понижено нічиїх прав. Тому це у правовому полі,
– підкреслила народна депутатка.
Зокрема, ухвалення цього законопроєкту вплине на директорів шкіл, бо на них покладається відповідальність за україномовне середовище. Для них цей законопроєкт буде допомогою. Наприклад, до учнів, які спілкуються на перерві російською, можна буде підійти та висловити прохання розмовляти на території закладу освіти виключно державною мовою.
"Думаю, що не буде ніде після прийняття закону 100%-го виконання у тих школах, де не спілкувались українською. Цей шлях поступовий. Це як новий суспільний договір, ми домовляємось про певні речі. Потрібен час політики та практики, щоб воно ввійшло повністю у дію", – наголосила вона.
Також є питання щодо мов нацменшин на території України. Зокрема, мовиться про угорську мову. Вони є рекомендованими, але не мають обов’язку постійно перебувати в україномовному середовищі. У такий спосіб дискусії з певними країнами Європейського Союзу у цьому законопроєкті зняті.