Як в українській мові правильно називається пташка "воробей", розповідає 24 Канал, посилаючись на ресурс "Горох".

Дивіться також Точно не "перчатки": що носять українців взимку, щоб не мерзнути в руки

Як називається пташка "воробей" українською?

Маленьку сіреньку (чи коричневу) пташку, яка живе поруч з людськими будинками, а інколи й у їх стріхах, бачили і знають усі. Та, внаслідок тривалого зросійщення, багато хто знає лише її російську назву – "воробей".

Втім, в українських словниках ви такої назви не знайдете. Правильно українською називати пташку – горобець, а форма "воробей" – росіянізм, що не відповідає нормам сучасної української літературної мови. Саме вона подається в Етимологічному словнику української мови (укладений Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України).

Походження слова невідоме. Припускають, що воно пов'язане зі звуконаслідуванням – співом пташки, які у випадку з синичкою. Хоча звук найчастіше називають – цвірінькання. Семе так, горобці – цвірінькають.

Цікаво, що попри праслов'янське походження слова, в інших слов'янських мовах назва подається через літеру "в": польською – wróbel, чеською – vrabec, словенською – vrábelj, сербохорватською – vrabac. Тільки в українській мові воно набуло унікальної форми – горобець.

І як же без діалектизмів, українці не оминають можливості додати родзинки до назви будь-чого:

  • воробець,
  • горобей,
  • гворобець,
  • горобель,
  • конопляник,
  • жевжик.

Зверніть увагу! Слово "жевжик", набуло іншої конотації – зневажливої чи глузливої. Так називають вертляву, рухливу людину легковажної вдачі, що любить похизуватися. Або молодого фахівця, у якого мало досвіду і він вчиться на помилках.

Саме назва "горобейко", зафіксована у народній дитячій грі з піснею – "А у горобейка, жінка маленька". Її можна грати як хоровод, співаючи пісню, а можна і як наздоганялки.

Дівчатка беруться за руки і співають:
А в горобейка
Жінка маленька:
Сидить на кілочку
Пряде на сорочку.
Що виведе нитку -
Гороб'ю на свитку.
Остануться кінці -
Гороб'ю на штанці.
Остануться торочки -
Гороб'ю на сорочки.

Цікаво про горобця: дивіться відео

Горобець – одна з найпоширеніших пташок у міському та сільському середовищі. Він часто стає символом простоти, буденності, але й життєстійкості. У народних піснях та прислів’ях саме "горобець" виступає образом, що зберігає автентичність української культури, а ще – енергії та жвавості. Можливо саме через ці риси в українській мові виникли прізвища – Горобець, Воробець, Воробель.

Прізвище "Горобець" є одним із найпоширеніших в Україні, особливо на Київщині, Полтавщині та Черкащині. А якщо змінимо закінчення, залежно від регіону, то отримаємо – Горобченко, Горобчук, Горобчишин, Горобчукевич та інші варіанти.

Це ще один доказ, що форма "воробей" – це російський варіант, який проник у мовлення українців через тривале мовне змішування. І це слово, в українському тексті, вважається помилкою.

Тому, літературно правильно – горобець або котрийсь з діалектизмів. Говоріть українською!