Кожна мова формується під впливом інших та переймає собі частину слів для позначення чогось. Часто це відбувається разом з початком використанням якогось предмета чи продукту. Які слова для українців уже звичні, але насправді запозичені пропонує з'ясувати 24 Канал.

Дивіться також 5 колоритних українських словечок, які збивають з пантелику іноземця

Які слова не зовсім українські, але уже такі звичні

Українська мова, у процесі історії, перейняла чужоземні назви, разом із поясненням явищ, використанням предметів, техніки, споживання продуктів, вирощування рослин та перейняттям певних традицій. У нашій мові 90 відсотків слова слов'янського походження і 10 іншомовного, яким не знайшлося відповідників для їх позначення. З'ясуймо, які звичні слова насправді є чужинцями.

Продукти походить з латинської "prōductum" "вироблене". Тепер цим словом ми називаємо і певний виріб, і їжу. Та слово продукти (у сенсі їжа), можемо замінити на "провіянт", "їство", "їстиво", "їдло", "їдження", "харч", "страва", "наїдок", "пожива", "потрава", "смачило", "вариво", "готовизна", "смаколик", "добрятина", "лакомина", "лакітки".

Базар слово тюркського походження, яке позначало місце для показу і продажу товарів.

Шашлик. Слово тюркського походження "шиш" – "рожен". Це слово у сучасної турецькій мові означає м'ясо, яке перевертається на рожні.

Магазин. Походить через французьке "magasin, magazin" посередництво від арабського маказін – "комори, склади". І первинно вживалося в українській як магазей, магазея, магазія.

Штраф. Слово позначає грошове стягнення, що його накладає суд або адміністративний орган. Має німецьке походження "strafe" – "кара / покарання".

Бинт. Стрічка з марлі або з іншої тканини для перев'язування ран. Походить з німецької мови "bínde" – стрічка, пов'язка, бант.

Ринок. Слово прийшло через польську мову "rynek" з німецької – "rinc" ("круг", "коло"). Оскільки центр середньовічних міст був площею з будинком магістрату (ратушею) в центрі та будинками довкола. Як правило, на такій площі періодично проводились торги, а згодом і розміщувались крамниці та торгові ятки.

Ярмарок. Слово бере свій початок з німецької: "Jahr" у ній означає "рік", а "Markt" – "ринок" та "продаж". Трохи змінившись, це слово потрапило до польської: "jarmark", а звідти вже в українську.

Базар, ринок і ярмарок є "чужинцями" – ви знали? / фото для привернення уваги

Музей. Походить від давньогрецького слова "мозейон", "мусейон" – місце, присвячене музам, храм муз. Позначає місце зібрання цінних речей та їх демонстрацію. Перші зібрання цінних речей з'явилися ще в III тис. до н.е

Клас. Має латинське походження і має кілька значень: приміщення для навчання, позначення групи людей, позначення в науці (біологія, геологія, інженерія та інше) за сукупністю ознак.

Пляцок. Будь-який плаский виріб з якого-небудь тіста, тонкий коржик. Має польське походження "placek", а у нас використовується для позначення торта.

Пані. Форма ввічливого звертання до жінки, запозичене з польської. Спочатку використовувалося у значенні "господиня". Згодом, позначало титул, який указував на приналежність жінки до шляхти.

Трамвай – слово англійського походження, яке походить від слів "tram" – вагон, візок і "way" – дорога, шлях.

Вокзал. Слово англійського походження "vauxhall" – назва громадського саду в передмісті Лондона.

Касир. Назва професії походить від італійського слова "cassa", тобто "скринька".

Як легко розрізнити запозичення

Кожне запозичене слово має свою мовну особливість і мовну конструкцію та виділяється на фоні східнослов'янської мови. "Упізнати" іншомовне слово можна за наступними особливостями:

  1. У словах тюркського походження наявні кількох літер "а": хабар, баран, чалма, саман, чабан, шалаш, казан;
  2. Слова грецького походження містять буквосполучення "пс", "кс": ксерокс, епсилон, екліпс, психіка; а також слова з кореневими частинами бібліо-, гео-, біо-, лог-, фон- : бібліотека, геологія, біологія, філолог, фонетика.
  3. Слова, що розпочинаються на букву "ф", звук [ф] не характерний для української мови: фарба, філософія, факт, флакон, фільм, флот, форма, фірма, формат, форум, фурункул;
  4. Тільки іншомовні слова мають на початку слова літеру "а": алюзія, альтанка, алегорія, алергія, акорд. Вони мають різне походження арабське (алгебра, алкоголь), латинське (аудиторія, абітурієнт, ангіна), грецьке (алфавіт, автор, архів, азот, афоризм, анемія, автономія).
  5. У словах французького походження наголос на останньому складі: жалюзі, пюре, мадам, резюме, парфум, бульйон, пляж;
  6. Слова німецького походження містять сполучення кількох приголосних, у тому числі, і на початку слова: масштаб, штрудель, рейхстаг, ґрунт, ландшафт, солдат;
  7. Майже усі терміни пов'язані кораблебудівництвом голландського походження: трос, краб, гавань, лоцман.
  8. Чимало в українській і полонізмів, їх вирізняє наголос на передостанній склад: пані, повидло, мазурка.

А ще існують запозичені слова, якими послуговуються у дуже багатьох мовах у спільному значенні. Їх називають – інтернаціоналізми.

Найбільше таких слів у галузях:

  • політичній (імпічмент, консенсус, референдум);
  • науковій (аргумент, молекула, колоквіум);
  • технічній (сканер, фільтрація, циркуляція);
  • освітній (семестр, екзамен, школа, ліцей);
  • мистецькій (арія, мюзикл, шоу, мольберт);
  • спортивній (олімпіада, стадіон, футбол, бокс).

"Вокзал" з'явився у нас з заходу / фото Pexels