"На жаль, у банків не буде ресурсу для такого погашення. В банків буде "дира" за різними оцінками від 30 до 90 мільярдів гривень. Це призведе до необхідності нарахування резервів. А резервів не буде. І це (кредитну різницю — "24") прийдеться списати на збитки", — вважає експерт.
В такому випадку половину комерційних банків потрібно рефінансувати. На його думку, питання реструктуризації кредитів повинне добровільно вирішуватись між позичальниками та банками. Однак банки неохоче на це йдуть, оскільки отримають збитки. Одним зі шляхів вирішення проблеми, коли позичальники не в змозі виплатити валютні кредити, експерт вважає переказ валютних запозичень в гривні або списання кредитних відсотків до нуля. НБУ для цих потреб повинен виділити комерційним банкам кошти на структурне рефінансування.
За моїми розрахунками, цей процес займе 5-6 років. Щорічна програма рефінансування десь 7-9 мільярдів гривень. Це треба робити за рахунок припинення рефінансування потенційним банкам-банкрутам. Наприклад, той же "Надра" більше 10 мільярдів гривень рефінансується, "Дельта" — більше ніж 10 мільярдів рефінансується,
— вважає експерт.
На його думку, це популістський закон і депутати не повинні вмішуватись в діяльність національного регулятора.
Нагадаємо, 2 липня депутати прийняли закон "Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті". Однак після голосування кілька нардепів пообіцяли відкликати свої голоси за законопроект про реструктуризацію валютних кредитів.