Про те, що відбувається на передовій, які настрої існують у бійців і якої інформації їм не вистачає, сайту "24" розповів начальник науково-дослідного відділу інформаційно-пропагандистського забезпечення та контрпропаганди гумцентра ЗСУ, полковник запасу Олександр Макаревич, який нещодавно повернувся із зони АТО.
Ви місяць провели на передовій. Якою була мета поїздки?
Прибув в зону ведення бойових дій із завданнями психологічного забезпечення бойової діяльності та організації інформаційно-психологічного протиборства. Крім того, для себе хотів з'ясувати особливості поведінкових реакцій в бою. У тому числі і страху. Раніше я вивчав особливості прояву цього стану. Люди бояться з двох причин — вони не знають того, що з ними може бути, і вони точно знають, які загрозливі наслідки можуть бути у їхніх дій.
"У хлопців на передовій страху немає"
Вам самому було страшно?
Відчував хвилювання, бо не знав, які наслідки можуть бути. Після першого обстрілу зрозумів, що чітко спрацьовує інстинкт самозбереження. Загострюється слух. Починаєш чітко фіксувати, що і звідки летить. Прораховуєш, як будеш діяти, якщо щось вибухне поруч. Людина за секунду, а то і за долі секунди може продумати, що потрібно робити, щоб вижити.
Ви хотіли побачити страх. Побачили?
Допускав можливість, що він, можливо, буде на передовій. Але не побачив. У хлопців, які були зі мною на посту, страху в очах взагалі не побачив.
Що побачили?
Побачив, що страху немає. Страх замінюється роботою. Але там, де я був - у тому числі і у районі донецького аеропорту — хлопці воюють довше, ніж потрібно. Все лушпиння, яке могла б бути - п'ятисоті або вони ж "аватари" -алкоголіки; чотирьохсоті, які побоюються або на "дурку косять" — вони відійшли. Залишилися ті, хто готовий воювати. Крім того, наші дослідження показують високий рівень бойового духу не лише на передовій, але й у всіх військовослужбовців, які знаходяться у зоні проведення бойових дій. При цьому важливо пам'ятати про людей. Тому вкрай важливо налагодити дотримання планової ротації.
Які настрої у бійців?
Хороші чи навіть відмінні. Люди з позицій не втечуть, зброї не кинуть. Вони готові виконувати і виконують свій обов'язок. При тому, що залишається актуальним питання виконання соціальних гарантій. Державі необхідно надати належне всебічне забезпечення військовослужбовців. Адже будь-які бюрократичні зволікання і непрофесіоналізм на місцях не тільки дискредитують чинну владу в очах захисників, але й не сприяють підвищенню бойового духу. Невиправдані втрати, соціальні проблеми в майбутньому — це лише вершина айсберга можливих проблем, які з’являться через бездіяльність певних осіб.
У хлопців на передовій немає агресії, але є божевільна втома. І питання їхнього відновлення — також завдання керівництва країни.
"При перегляді російських телеканалів чітко зчитується, де починається брехня"
З'являлася інформація, згідно з якою, відсутність мовлення українського телебачення в зоні бойових дій негативно позначається на настроях бійців. Тобто, вони дивляться російські канали і починають сумніватися під впливом пропаганди. Ви таке спостерігали?
Ні. Багато чого залежить від того, хто як налаштований. Знову таки, якщо держава, Збройні сили проявляють турботу про військовослужбовців, то хай хоч 48 разів на день Russia Todaу виступатиме — воно нічого не змінить.
Поміняти думку про Україну у бійців важко. При тому, що при перегляді російських телеканалів чітко зчитується, де яка технологія використовується, де починається брехня і жонглювання інформацією.
Але це у Вас. Ви, все ж, експерт з пропаганди та контрпропаганди зі спеціальною підготовкою. А у інших?
За всіх говорити, звичайно ж, не можу. Але тут питання ще й в іншому - у бійців немає часу і можливості весь час дивитися телевізор. Якщо відстояв 13 годин на зміні, на холоді — ти ввечері просто вирубаєшся до ранку. Я дивився це "Москаль-ТВ" просто з професійної цікавості.
І, з професійної точки зору, як вони працюють?
Є різні технології, які використовуються. Наприклад, сказати те, що люди не можуть перевірити відразу. Цьому повірять. Далі, якщо дивишся їхні новини — включаєшся в цей суцільний потік і не можеш зупинитися і подумати. Потік інформації залучає тебе і не дає часу подумати і порівняти її з чимось. За тебе додумують інформацію і приймають рішення, вкладаючи їх тобі в голову.
Насправді, я впевнений, що ми запросто можемо виграти інформаційну війну. Для цього не потрібно спеціального міністерства. Досить набрати десять "головастиків", які вміють думати нестандартно. Вони кардинально змінять ситуацію.
З місцевим населенням довелося поспілкуватися?
Довелось.
І як?
Є ті, хто терпимо ставиться до України, є ті, хто просто не проявляє агресію. Є й ті, хто за єдину Україну. Але є спільне для всіх - люди втомилися від війни. Їм хочеться тиші і стабільності.
За цей місяць Вам для себе вдалося зруйнувати якісь стереотипи про АТО, з якими доводилося стикатися до цього?
Звичайно. Мені сказали, що на мене будуть косо дивитися, тому що я приїхав з Києва, полковник, не воював. Адже до представників штабів ставляться з побоюванням (хоча я приїхав у підрозділ як психолог і фахівець з інформаційно-психологічного впливу). Жодна людина, з військовослужбовців, мені кривого слова не сказала, ні в очі, ні за очі.
Не зміг підтвердити інформацію, що люди всім забезпечені. Зброя стара, ремонтується техніка за рахунок волонтерів. Форма неякісна.
Підтвердилося твердження про те, що строковиків в АТО не посилають. Це правда. Бачив молодих хлопців, але це були добровольці.
"Проросійські фахівці намагаються вгамувати інформаційний "голод" бійців своєю отрутою"
Питання пропаганди і контрпропаганди для бійців на передовій актуальне?
Звичайно. Нині існує гостра необхідність налагодити регулярні (!) поставки інформаційних матеріалів (газет, листівок і т.д.).
Чим загрожує така відсутність інформаційних матеріалів?
У людей інформації немає. Страждає віра у країну, в уряд, у керівництво. Існує "інформаційний голод". І поки до наших хлопців не доходять новини з перевірених, якісних джерел, проросійські медіа-фахівці намагаються вгамувати цей "голод" своєю інформаційної отрутою.
Звідки тоді вони інформацію отримують, якщо газет немає, телебачення немає, зв'язку немає?
Зв'язок є, але військовий. Раз на день доводиться загальна інформація. Цього не достатньо.
Ще одна проблема — у них немає інформації розважального характеру, яка здатна відновлювати фізичні і психічні сили людини.
Вона потрібна?
Обов'язково. Інформація розважального характеру здатна відвернути людину від складнощів війни. Людям потрібно перемикатися, знаходити позитивні моменти у військових буднях. Це може бути інформація про спортивні досягнення улюблених футбольних команд і спортсменів. Також важливо використовувати різні головоломки, кубик Рубіка, дартс і багато іншого. Все це здатне дати людині можливість "розрядитися" і певним чином відновити втрачені психічні та фізичні сили під час несення служби на постах.
Необхідно використовувати ефективні методи розслаблення і відновлення. Так, люди тримаються, але їм потрібно допомагати і їх підтримувати.