Ми дізналися про нього від американського президента Дональда Трампа. Про це заявив Віталій Портников.
Читайте також Росія ніколи не приховувала маршрут своєї агресії
Ніяке не перемир'я: що насправді було потрібно Путіну
Трамп розповідав, що звернувся до Володимира Путіна з проханням не бити по енергетичній інфраструктурі України в період найбільших холодів. Кремль ніколи не визнавав, що Путін погодився на прохання Трампа. Але прессекретар Путіна Дмитро Пєсков підкреслював, що Трамп просив не завдавати ударів по Україні до 1 лютого.
Кремль не пояснював, чому була обрана ця дата, але факт залишається фактом – масовані атаки відновилися саме наступного дня після оголошено Кремлем дати. І попри сильні морози, які зараз спостерігаються в Україні, атаки були не менш жорстокими та масштабними, ніж попередні.
Можна констатувати, що Путін не звернув уваги на те, що Трамп просив його не бити по енергетичній інфраструктурі України саме у сильні морози. І тому виникає питання, чи дійсно Путін думав про якесь енергетичне перемир'я? І чи можна погоджуватися з розповідями, що про енергетичне перемир'я домовилися під час попередніх перемовин в Абу-Дабі? Мовляв, про це говорили російські та українські перемовники й росіяни усно пообіцяли українцям дотримуватися цього перемир'я.
Мова могла йти виключно про бажання Росії накопичити достатню кількість "Калібрів", "Іскандерів" та безпілотників для нової масованої атаки по Україні. Путін у своїй комунікації з Трампом навіть міг назвати це "перемир'ям" і готовністю "піти на зустріч" американському президенту.
Ну, зрештою, скільки разів ми з вами були свідками ситуації, коли Росія припиняла свої удари по енергетичній інфраструктурі України тільки тому, що в неї не вистачало ресурсів. Вона накопичувала ці ресурси й це ніколи не називалося "перемир'ям", а сприймалося виключно як недостатня кількість ракет і безпілотників для нового масового удару.
Тому вважати, що Путін зацікавлений в успіху перемовин щодо завершення війни в Україні, про що в ніч російської атаки по нашій країні знову сказав Трамп, означає заплющувати очі на реальність. Говорити, що Путін пішов на зустріч американському президентові з гуманітарних міркувань – це теж заплющувати очі на реальність.
Вважати, що російсько-українські консультації в Абу-Дабі можуть станом на сьогодні дати якийсь реалістичний результат, – значить заплющувати очі на реальність. А жити із заплющеними очима – означає не усвідомлювати викликів і програвати у війні на виснаження.
Якщо Трампу не вистачає розуміння того, що насправді відбувається у світі, то це не означає, що такого реалізму не має бути у нас самих.
Чому атака відбулася саме після 1 лютого?
Ну і ще один момент, пов'язаний з цим масованим ударом. Чому він відбувся саме цієї ночі та чому росіяни весь час настирливо і наполегливо називали дату 1 лютого? Це пов'язано не з морозами, а з візитом генерального секретаря НАТО Марка Рютте до Києва. Його виступ у Верховній Раді – це вагомий момент підтримки української держави проти російської агресії.
До того ж Марк Рютте – це людина, яка має хороші стосунки з Трампом. Він один з небагатьох європейських політиків, який здатний вплинути на очільника Білого дому та опанувати намаганням Путіна замилити йому очі.
Саме тому Рютте з його жорсткими антиросійськими заявами й закликами до країн НАТО продовжувати допомогу Україні викликає очевидну ненависть росіян. Сам факт виступу генсека НАТО у Верховній Раді викликає бажання продемонструвати йому, що Росія готова до подальшої війни й може обстрілювати Київ навіть тоді, коли в ній перебуває генсек НАТО. Ніякої поваги у керівництва Росії людина на такій високій посаді не викликає.
Хоча обстріли Києва практично припинялися, коли туди приїздив будь-який високопоставлений американський чиновник. Це демонструє, що Москва може з повагою ставитися до тих, хто приїздить до України з Вашингтону, але без будь-якої поваги ставиться до європейських політиків, навіть якщо вони очолюють серйозні міжнародні організації.
Це ще один демонстративний ляпас і ще одне нагадування, що НАТО для Росії є ворожим союзом, з яким Москва готова боротися не тільки шляхом бомбардування України.
Однак, як ми бачимо, жодна російська атака не позбавляє ілюзій президента США.