Геополітика
Геополітика
Live
Переглядів: Час читання:11 хв

Уряд в екзилі та закриті кордони: як Естонія готується до потенційного вторгнення Росії

Основні тези

  • Естонія готується до можливого російського вторгнення, розробляючи плани роботи уряду в екзилі та закриття кордонів з Росією.
  • Загострення відносин з Росією пов'язане з диверсіями російських спецслужб на естонських оборонних підприємствах, що змусило Таллінн вжити радикальних заходів.
Естонія готується до можливого нападу Росії - які сценарії можливі у випадку окупації

Естонія почала відкрито готуватися до сценарію, за якого Росія може окупувати всю територію країни, а її уряду доведеться продовжувати роботу з-за кордону.

 
Adv

Йдеться не лише про теоретичну загрозу, адже російські спецслужби вже давно організовують диверсії проти естонських оборонних підприємств. У відповідь на останню спробу підпалу Таллінн навіть оголосив про плани повністю закрити кордон із Росією з 1 грудня 2026 року.

24 Канал розібрався, чому Естонія, яка вже понад 20 років перебуває під захистом НАТО, настільки серйозно готується до можливої російської окупації, наскільки реальною є загроза вторгнення до естонської Нарви та чому політичні суперечки серед союзників по Альянсу лише підживлюють бажання Росії перевірити НАТО на міцність.

популярні відео

Відносини Таллінна та Москви ніколи не були райдужними, але останнім часом вони загострилися настільки, що уряд Естонії вирішив піти на один із найрадикальніших кроків — повністю перекрити сухопутний кордон із сусідньою державою.

Реклама

Причиною стали не чергові риторичні погрози Кремля та російських пропагандистів, а цілком реальні спроби російських спецслужб влаштувати диверсії на території країни.

Так, 14 листопада 2026-го року група зловмисників спробувала підпалити підприємство Threod Systems поблизу Таллінна. Виробництво спеціалізується на розробці розвідувальних та ударних безпілотників, які, зокрема, потім потрапляють в Україну.

Фабрика компанії Threod Systems, яка була ціллю російських диверсантів / Фото – ERR

Диверсанти планували розбити вікна будівлі, залити приміщення легкозаймистою рідиною та спричинити вибух і пожежу. Втім, охорона підприємства вчасно помітила загрозу, а поліція згодом затримали вісьмох громадян Латвії. За даними естонської контррозвідки KAPO, за організацією операції стоїть саме російське ГУ ГШ (воєнна розвідка, колишня ГРУ).

Ба більше, це була вже друга подібна атака за останні кілька місяців. Ще 15 серпня зловмисники влаштували підпал на підприємстві Milrem Robotics, яке розробляє військові роботизовані системи, зокрема й наземні безпілотники, що використовуються українськими військовими. Естонські спецслужби тоді так само пов'язали цей напад із Росією. Зрештою, у Таллінні вирішили, що самих затримань диверсантів уже недостатньо.

Реклама

15 листопада естонська влада оголосила про підготовку до закриття всіх трьох прикордонних переходів із Росією вже з 1 грудня.

За словами міністра закордонних справ Естонії Маргуса Цахкни, робиться це для того, щоб до Москва дійшло, що її спроби залякати та дестабілізувати сусідню країну матимуть цілком конкретні наслідки. Втім, не лише закритими кордонами обмежується реакція естонської влади на потенційну загрозу з боку РФ.

Офіційне повідомлення МЗС Естонії про закриття кордонів з Росією:

Закриттям кордонів і посиленням активності поліції Естонія не обмежується. Видання Politico повідомило, що Естонія розробляє систему, яка дозволить її цифровим державним сервісам працювати з-за кордону навіть у разі російського вторгнення та окупації країни.

Для цього планують використовувати захищені хмарні платформи та так зване цифрове посольство в Люксембурзі, де вже зберігаються резервні копії державних реєстрів та законодавства. Фактично йдеться про створення умов для роботи державних установ у вигнанні, навіть якщо естонський уряд втратить контроль над своєю територією.

Реклама

Для країни, яка пережила радянську окупацію 1940 року та змогла відновити незалежність лише у 1991-му, такий сценарій має особливе значення. Адже цього разу естонська влада прагне не лише захистити власну територію, а й гарантувати, що навіть у разі найгіршого розвитку подій Росія не зможе повністю знищити її державні інституції.

Однак набагато більш нагальним питанням лишається спроможність НАТО, в складі якого Естонія перебуває вже майже 22 роки, захистити територію свого союзника.

Якраз тут перспективи вибудовуються не дуже яскраві, адже географічне розташування, розмір країни та політичні розбіжності всередині Альянсу викликають серйозні сумніви щодо можливості зупинити російську армію десь на підході до естонських міст.

Головна проблема Естонії, як це часто буває у відносинах з Росією, полягає насамперед у її географічному розташуванні.

Реклама

Країна має майже 350 кілометрів спільного кордону з РФ, а від прикордонних районів до столиці Таллінна – місцями лише близько 200 кілометрів. Тож у разі раптового вторгнення російська армія може спробувати захопити частину естонської території ще до того, як союзники по НАТО встигнуть перекинути туди значне підкріплення.

Особливе занепокоєння викликає місто Нарва, яке лише однойменна річка відділяє від російського Івангорода. Населення там переважно російськомовне, і за кремлівською методичкою саме ця обставина відкриває для росіян можливість використати це для виправдання агресії та застосування сценарію з проголошенням фейкової "народної республіки". Мовляв, це "необіхдні заходи" для нібито захисту російськомовних співвітчизників. Саме це відбувалося під час вторгнення росіян в Україну.

Радіус ураження російських дронів складає до 60 км вглиб території Естонії і зачіпає кілька військових об'єктів / Джерело – ISW

Інститут вивчення війни (ISW) навіть змоделював сценарій обмеженого російського вторгнення до Нарви, щоб показати, наскільки це реально.

Реклама

За оцінкою аналітиків, Москва може спробувати захопити невелику частину естонської Нарви, майже одразу розпочати "перемовини", після чого вже погрожувати подальшою ескалацією, аж до погроз застосувати ядерну зброю, намагаючись змусити НАТО відмовитися від військової відповіді.

Причому головною метою такої операції було б навіть не захоплення всієї Естонії, а перевірка готовності Альянсу захищати своїх членів. Така процедура в умовах, коли США замість того, щоб демонструвати силу та впевненість, фактично грають на боці Росії, а в самій Європі ніяк не сформують консенсус щодо нреобхідності бути рішучими, на жаль, вже не видається суто теоретичною.

Але Нарва – не єдина "слабка ланка" Не меншою проблемою залишається й захист решти країн Балтії. Адже єдиний сухопутний шлях для перекидання підкріплення із Центральної Європи проходить через так званий Сувальський коридор — вузьку ділянку між російською Калінінградською областю та Білоруссю.

Реклама

У разі великої війни Росія, як вважають експерти, може спробувати перерізати це сполучення, що зрештою суттєво ускладнить оборону регіону.

Втім, назвати Естонію беззахисною було б великим перебільшенням. Вже зараз Таллінн уже переходить до стратегії активної оборони, розміщуючи війська ближче до російського кордону та активно закуповуючи далекобійну зброю.

Паралельно країна будує оборонні укріплення, зокрема сотні бетонних бункерів, а в перспективі планує замінувати добру частину прикордоння.

Зрештою, військові витрати Естонії у 2026 році зросли аж до 5,4% ВВП, або приблизно 2,4 мільярда євро. Також країна активно інвестує в Сили оборони України, що виглядає чудовим планом з геджуванням ризиків, пов'язаних з російською загрозою для Балтії.

"Зуби дракона" на мосту "Дружби", який розділяє естонську Нарву та російський Івангород / Фото – TVN24

До того ж сама естонська розвідка у своєму звіті за 2026 рік зазначала, що Росія наразі не планує військового нападу на Естонію чи інших членів НАТО протягом найближчого року. І хоча це не виключає провокацій або раптової зміни планів Кремля, говорити про неминучість російського вторгнення поки що зарано.

Реклама

Втім, і в найкращому, і в найгіршому сценаріях оборона Естонії передусім залежатиме від готовності союзників по Альянсу оперативно прийти на допомогу. І як раз тут розкривається, можливо, ключова проблема, адже ні в кого сьогодні немає впевненості у тому, чи готові інші держави-члени НАТО буквально воювати за Нарву.

Попри всі запевнення західних політиків про непохитну єдність НАТО, далеко не всі члени Альянсу готові ризикувати власними військовими заради захисту союзників. Причому деякі європейські лідери навіть не приховують цього.

Для Кремля, який роками намагається послабити НАТО, подібні заяви можуть стати не менш обнадійливим сигналом, ніж будь-які військові успіхи в Україні.

До прикладу, ще 17 вересня прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що не хоче втягування своєї країни у військовий конфлікт через "якусь там статтю 5" НАТО. Ба більше, політик пообіцяв зробити все можливе, щоб словацькі військові не опинилися на війні, навіть якщо йтиметься про виконання союзницьких зобов'язань.

Ці ганебні слова викликали гостру реакцію президента Чехії Петра Павела, який нагадав словацьмкому прем'єру, що членство в НАТО передбачає не лише отримання захисту, а й готовність захищати інших.

Військові навчання сил НАТО на території Естонії / Фото – Міноборони Естонії

І тут варто розуміти один важливий нюанс. Стаття 5 Північноатлантичного договору дійсно передбачає, що напад на одного члена НАТО вважається нападом одразу на всіх. Однак вона не зобов'язує кожну країну автоматично відправляти війська на допомогу союзнику.

Згідно з внутрішніми алгоритмами, держави самостійно визначають необхідні заходи, які зрештою можуть включати і застосування військової сили. Тобто навіть у разі російського вторгнення до Естонії масштаби військової відповіді окремих членів Альянсу залежатимуть від політичної волі їхніх лідерів.

І саме такі розбіжності всередині НАТО можуть лише підкріплювати давні амбіції Кремля. Адже прямо напередодні повномасштабного вторгнення в Україну, ще у грудні 2021-го року Путін висунув Заходу ультиматум, вимагаючи відсунути війська Альянсу до кордонів 1997 року. Тобто Росія прагнула позбавити держави, які приєдналися до НАТО після цієї дати, можливості розміщувати на своїй території війська інших союзників. І Естонія, яка вступила до Альянсу у 2004 році, безпосередньо підпадала під ці вимоги.

Ба більше, у листопаді 2026 року Москва знову повернулася до подібних претензій. Тож для Путіна йдеться далеко не лише про Нарву чи навіть саму Естонію, а про спробу переглянути всю систему європейської безпеки та повернути країни Балтії до російської сфери впливу.

Батальйон Королівського валлійського полку Британської армії в Естонії / Фото – ЗС Естонії

Але це також не означає, що НАТО справді залишить Естонію сам на сам із Росією. На території країни вже дислокуються британські та інші союзні війська, а у липні 2026 року Лондон домовився збільшити свій контингентна території союзника ще на понад 1000 солдатів.

Крім того, у Великій Британії підтримують готовність цілої бригади для оперативного перекидання до Естонії у разі потенційної атаки. Проблема лише в тому, що таких обмежених сил та засобів може не вистачити для стримування російської армії.

Зрештою, найбільша небезпека полягає навіть не в тому, що союзники справді відмовляться захищати Естонію, а в тому, що сам Путін може взяти їхню нерішучість за основний орієнтир. Адже для початку нової війни зовсім не обов'язково бути впевненим у власній перемозі, інколи достатньо помилкового переконанння в тому, що противник просто не наважиться чинити опір.

І якщо Кремль одного дня вирішить перевірити це припущення на практиці, наслідки такого прорахунку можуть виявитися катастрофічними не лише для Естонії, а й для всієї Європи.

Часті питання

Повʼязані теми:

Коментарі

2 коментарі

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Реклама
Adv