Перший з них, лоскотання. В момент, коли хтось доторкається до наших п'яток чи інших чутливих зон, ми не в змозі стримати сміху. Та варто нам зробити те саме, як ефект буде нульовим. Науковці припускають, що це захисна реакція тіла. Інакше б виник повний хаос. До прикладу, ми б лякалися, випадково торкнувшись себе в пустому приміщенні. Причина цього явища прихована десь у мозку та підсвідомості. Адже відомо, що лише люди, хворі на шизофренію, можуть самі себе лоскотати.
Друге незрозуміле явище – шарпання ногами під час засинання. Науковці вважають, що ці рухи - не більш ніж спроба мозку повернути собі контроль над тілом, який у неї починає забирати Морфей. Нервові клітини мозку посилають сигнали моторній системі, та оскільки м»язи уві сні розслаблені, виходять такі незграбні посмикування.
Більш звичними є швидкі рухи очима під час сну. Вони до речі рухаються залежно від того, що нам сниться. До прикладу, якщо це гра в теніс, то очі рухатимуться праворуч і ліворуч. А ще ці рухи - найдостровірніше свідчення того, що людина заснула.
І наостанок позіхання. Це явище - досі головоломка для науковців. Перші спроби її розгадати приписують батькові медицини Гіппократу. Раніше лунали версії, що так ми насичуємо кров киснем і виводимо вуглекислий газ. Дехто стверджує, що так ми намагаємося сконцентруватись. Адже помічено, що часто спортсмени позіхають перед відповідальним стартом.
Нещодавно з'явилося трактування, що позіхання допомагає охолодити наш мозок. Для підтвердження спостерігали за людьми при різній температурі. За звичайних умов позіхав кожен другий, а серед тих, хто приклав до лоба холодний компрес, таких виявилося тільки 9%. Ще один доказ цієї теорії: перед і після сну температура тіла зростає, це пояснює, чому ми позіхаємо, навіть коли виспалися.