Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Феномен "шокової щедрості", або Відновлення Нотр-Даму і нові протести "жовтих жилетів"

      974
      Палаючий Нотр-Дам
      Палаючий Нотр-Дам / BBC

      Пожежу, яка знищила велику частину величної будівлі всесвітньо відомого паризького собору Нотр-Дам, французи сприйняли, як національну трагедію. Протягом усього лише пари діб найбагатші люди Франції зібрали більше мільярда євро для того, аби відновити святиню.

      Пожертва людей на відновлення Нотр-Дам несподівано роздратувала багатьох французів: протестувальники в жовтих жилетах вийшли на вулиці, аби висловити владі свою думку про те, як краще слід використати чужі гроші.

      За словами протестувальників, вони обурюються фальшивою готовністю "жителів податкових оаз" (так вони називають власних, французьких багатіїв) до допомоги: мовляв, ніж розкидатися десяти- та стомільйонними пожертвами, ліпше було б сплачувати регулярні та справедливі податки до державної казни. Як цими податками розпорядитися – про те "жовті жилети" знають навіть краще за уряд. Принаймні, більшість вимог, які вони тому урядові висувають, стосуються саме розподілу: підвищити заробітну платню, запровадити нові соціальні виплати, знизити ціни на бензин тощо.

      Жовті жилети
      "Жовті жилети" знову невдоволені

      Читайте також: Справа збитого "Боїнга": під судом – Western Union та "Сбербанк"

      Святіше за Папу Римського?

      Про відновлення собору Нотр-Дам де Парі в цих вимогах не йдеться жодним словом. Схоже, що шок від пожежі виявився дуже нетривким. Вже за кілька днів після того, як президент Франції Емануель Макрон заявив, що сподівається "знову взяти в руки втрачені повіддя нашого національного суспільного проекту" (тобто, простими словами – поставити під особистий контроль роботи з відновлення паризької святині), слова обурення його намірами та, насамперед, зібраним французькими багатіями мільярдом євро зазвучали не лише з вуст демонстрантів у жовтих жилетах, а й з вуст провідних французьких інтелектуалів з так званої "лівої сцени". Власне, обурюються вони не стільки діями Макрона, скільки цими самими благодійними грошима.

      Нотр-Дам
      Еммануель Макрон з дружиною біля Нотр-Даму / Фото epa/vostock-photo

      Насправді, подібного історія Франції (а може, й усієї Європи) ще не знала: протягом однієї-однісінької доби після пожежі сума пожертв устигла сягти стомільйонних чисел. З одного боку, це вражало й надихало багатьох людей в усьому світі, не самих лише французів, з іншого ж – викликало у багатьох благодійних організацій Франції вельми змішані почуття.

      Скажімо, керівництво католицького благодійницького фонду Abbé Pierre гірко нарікало на те, що для своїх програм допомоги бідним та безхатченкам фондові доводиться буквально жебрати за кожний євросантим, а тут раптом – сотні мільйонів за ніч!

      Кандидатка в євродепутати від лівої партії La France insoumise Манон Обрі висловилася в тому дусі, що, дивлячись на цей раптовий атракціон нечуваної щедрості з боку супербагатих французів, вона відчула себе глядачкою якогось релігійного дійства жителів податкових оаз. Гріхи, мовляв, замолюють чи шо? Цікаво, що Папа Римський заявив, що Ватикан не має наміру виділяти гроші для відбудови Нотр-Даму, а ось багатенькі французькі Буратіни – навпаки, кинулися з грошима. Що, – питає мадам Обрі, – вирішили стати святішими за Папу?

      Феномен нечуваної щедрості

      Історик Ніколя Делаланд вважає цей феномен "шокової щедрості" симптомом загального переносу "центру рівноваги" між спонтанною готовністю до допомоги, регулярним обов'язком сплачувати податки та тверезим розрахунком, спрямованим на уникнення цих самих податків. В західних країнах "соціального добробуту", за його словами, можна спостерігати тенденцію відходу від холодної логіки "я плачу податки – тому я не займаюся благодійністю" до відомої ліберальної моделі добровільної благодійності з боку фінансової еліти – моделі, яка процвітала ще в античні часи в давньогрецьких полісах.

      Спонтанні, замішані на благородних почуттях, але дуже чітко прораховані акції та добре видимі пожертви наразі виглядають набагато привабливішими, – пише Делаланд, – принаймні, на фоні звичної суворої "економічної доцільності", якою відрізняється будь-яка велика корпорація.

      Дехто, щоправда, вважає "дебати про мільярд на Нотр-Дам" взагалі справою непотрібною та нарікають на типово французьку звичку копатися у мотивах власних дій та почуттів – навіть, коли йдеться про спонтанні благодійницькі пориви. Досить, мовляв, того, що драматична пожежа згуртувала французький народ і дала змогу суспільству проявити себе з найкращого боку.

      Бувають трагічні події, які заново згуртовують суспільство на основі колективних почуттів"
      – пояснює один із найяскравіших французьких інтелектуалів Рафаель Глюксманн – теж "лівак", який висунув свою кандидатуру до виборів у Європарламент, але раптом, після пожежі Нотр-Даму, заявив про те, що вирішив призупинити свою передвиборчу кампанію.

      Нотр-Дам всередині після пожежі
      Нотр-Дам де Парі після пожежі / Фото epa/vostock-photo

      Читайте також: Столітня криза, або Україна прийде в Європу – а що там?

      Палаюча Європа?

      Те ж саме, до речі, зробив його супротивник на виборах – "правий" кандидат Франсуа-Ксавьє Белламі. Він теж входить до "інтелектуальної когорти" – автор багатьох філософських книг та університетський викладач філософії, але він перебуває в консервативному таборі, на відміну від "лівого" Глюксманна. Він змальовує світлину палаючого собору, як ознаку загальної страшної ситуації, в якій опинилася Франція та вся Європа.

      Таким самим чином оцінює цю трагедію й ще один філософ, колишній "лівак", який перейшов до табору консерваторів – Режі Дебре.

      Дивлячись на похований під залишками куполу церковний корабель Нотр-Дам, основу громадянського суспільства, яке об'єднує, а не розділяє, – написав він, – я побачив Європу, яка більше не має греко-римської або взагалі – християнської основи, яка не піднімає більше погляд до своїх постійних ідеалів, а просто дивиться собі під ноги в пошуках археологічних коштовностей.

      Теоретик мистецтва, колишній директор музею Пікассо Жан Клер – той взагалі вважає, що його країна опинилася перед воротами до Пекла, тому що ця пожежа, як він пише, є лише показовим прискоренням розпаду французької культури.

      Маячня! – протестує головний редактор газети Libération Лорен Жоффре, – саме готовність французів жертвувати гроші на відновлення Нотр-Даму є доказом того, наскільки важливо для французів збереження собору, збереження власної культури.

      А поки французькі філософи сперечаються між собою про долю Європи, на вулицях Парижу та великих міст країни вирують зовсім інші пристрасті. Під час пасхальних свят в центрі столиці зібралося близько 10 тисяч протестувальників у жовтих жилетах, які зрештою... побилися між собою. Тому що одна частина звинувачувала уряд у злочинній халатності та в тому, що Макрон хіба що не особисто "прогавив" пожежу Нотр-Дама, а інша почала вимагати, аби керівництво Франції віддало зібраний багатіями мільярд євро на соціальні програми. "Нотр-Дам без даху – ми теж без даху!" вигукували демонстранти, підкріплюючи свою тезу розбиттям вітрин магазинів та підпалом довколишніх автівок...

      Читайте також: Доповідь Мюллера про можливі зв'язки Трампа з Росією: правда по краплі

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин

      Читай новини навіть без інтернету

      Завантажити

      Читай новини навіть без інтернету

      Залиште відгук