Як Forbes послався на телеграм-канал
Про небезпеку телеграму сказано вже багато. Так, він небезпечний через ймовірний доступ до серверів російських спецслужб, через російські вкиди. Але одна з загроз – це тиражування неперевірених новин без посилань на офіційні авторитетні джерела. Це провокує неконтрольоване поширення фейків, чуток та емоційних вкидів, які підривають довіру до офіційної інформації та сіють паніку. Далі читайте в ексклюзивній колонці для сайту 24 Каналу.
Зауважте Темний бік інтернету: що таке даркнет і як ним користуються спецслужби Росії та України
Останній приклад – новина Forbes (на щастя, не українського) про те, що Росія нібито запустила "Орєшнік" по Києву, але він впав на російській території. Звичайно, таку ласу новину не могли не підхопити десятки телеграм-каналів та медій, які її розповсюдили без жодного підтвердження з боку Повітряних сил.
Ба більше, Forbes сам послався на телеграм-канал – це Sazonov/Official із понад 60 тисячами підписників та описом "Коротко, чесно і дуже грубо про війну і політику" російською мовою. Це канал навіть без галочки телеграму, який публікує новини то українською, то російською мовами. У дописі, який вирішило процитувати видання Forbes, мовиться:
"З Астраханської області запустили щось важке (ймовірно, хвалебний "Орєшнік") по території України. Можлива ціль – Київ. Ось тільки ракета далеко не полетіла і впала ще на їхній території".
Автор каналу – військовослужбовець Кирило Сазонов, якого АрміяInform, видання Міноборони, у 2023 році назвало "дуже відомим блогером та політичним експертом, якого аналітики визнають як одного з найбільш цитованих політологів України".
На жаль, слова "щось", "імовірно" та "можливо" у дописі Сазонова виявилися достатньо авторитетними для такого поважного видання як Forbes. І врешті виданню довелося додати, що Україна офіційно не підтверджувала пуск "балістики", про що написав щонайменше Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
Так, у цьому випадку транслятором було авторитетне медіа, а джерелом – український військовий, але без офіційного підтвердження з боку України така новина нікчемна. Як і всі попередні новини за три роки великої війни про таємні переговори, наступи з Білорусі та надпотужні ракетні обстріли.
Як дотримуватися інформаційної гігієни
Перед тим як поширити таку новину чи зробити на її основі висновки, варто поставити собі кілька запитань.
- Чи вказане джерело інформації?
- Чи ця новина підтверджена офіційними каналами?
- Чи схожа вона на типову маніпуляцію (наприклад, викликає сильні емоції, але не містить фактів)?
Якщо хоча б на одне питання відповідь "ні", то варто поставитися до неї критично.
До теми Кремль пішов в останній інформаційний "штурм", – ексглава МЗС України
Тепер спробуємо відповісти на питання, як працює хайп в іноземних медіа.
Україна стала в центрі уваги світових ЗМІ, і це важливо для підтримки міжнародної допомоги. Проте часто закордонні журналісти створюють матеріали, що більше орієнтовані на емоційну реакцію, ніж на реальну ситуацію.
Наприклад, історії про "негайний колапс" російської армії чи про "втому Заходу" від України періодично з'являються в іноземній пресі, хоча не завжди відповідають реальним настроям. Варто пам'ятати, що медіа – це також бізнес, і гучні заголовки привертають більше уваги, ніж зважений аналіз.
Перед тим як вірити черговій статті з західного ЗМІ, варто перевірити, чи вона ґрунтується на фактах, чи є посилання на авторитетні джерела, чи це лише думка одного експерта без альтернативного погляду.