Архів
Курси валют
Погода
1°C
2°C -2°C
  • середа
    2°C -3°C
  • четвер
    2°C -6°C
  • п'ятниця
    1°C -6°C
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Фракційні ігрища на тлі війни

00:53, 20 вересня 2014 97 Читать новость на русском
Верховна Рада
Верховна Рада / companion.ua

16 вересня парламентарі таємним голосуванням підтримали президентські законопроекти про надання особливого статусу окремим районам Донбасу та амністії бойовикам.

Підтримувати президентські ініціативи, називаючи їх антиконституційними, відмовилась фракція "Свободи" та частина "Батьківщини". За ці закони проголосували колишні "фронтовики" Яценюка, ударівці та депутатські групи.

Друга партія влади

Відтік із "Батьківщини" депутатів, підконтрольних Арсенію Яценюку (колишній "Фронт Змін", – ред.) та Олександру Турчинову, до нової партії "Народний Фронт" був чітким сигналом, що старі полковники Тимошенко і вона сама переходять до опозиції. Нова партія Яценюка і Турчинова - "Народний Фронт", хоч і не об’єдналась з Блоком Петра Порошенка на дочасних виборах, однак де-факто обертається на другу партію влади, що підтримує політику президента Петра Порошенка. 


Нова опозиція

Остаточність опозиційності "Батьківщини" та "Свободи" висвітлилась на тлі просування Петром Порошенком законів "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" і "Про недопущення переслідування і покарання осіб-учасників подій на території Донецької та Луганської областей".

"Батьківщина" ще до початку передвиборчої агітації, поряд зі зростаючими розбіжностями між Тимошенко і Яценюком, послідовно почала критикувати політику Петра Порошенка. Зокрема, "Батьківщина" нагадувала владі, що вона не вносить Угоду про Асоціацію до парламенту протягом трьох місяців, називаючи Угоду розмінною монетою в перемовинах із Росією. Тут уся правда на боці Тимошенко.

Коли ж Угода потрапляє до парламенту із новим положенням про відтермінування поглибленої зони вільної торгівлі до 31 грудня 2015 року, то у "Батьківщині" відтермінування трактують, як "відкладання введення в дію" Угоди про асоціацію з ЄС. Навколо цього навіть виникає короткочасна істерія в суспільстві. 

"Свобода" пішла далі та вустами лідера фракції Олега Тягнибока порівняла так звані "донбаські закони", прийняті 16 вересня, із диктаторськими законами 16 січня. Партія Тягнибока намагається використати різкий стрибок невдоволення в суспільстві від прийнятих законів, щоб заробити додаткові відсотки та потрапити до Верховної Ради. 

Якщо ці дві сили потраплять до наступного парламенту, то відповідний напрямок їхньої політичної конфронтації з владою буде зберігатись. Є велика вірогідність того, що "Громадянська позиція" Гриценка та "Самопоміч" долучаться саме до парламентської опозиції, а не створять коаліцію з провладними силами. 
 

Конструктивна критика 

Натомість "Батьківщина" конструктивно розкритикувала провладну більшість за проголосовані законодавчі ініціативи президента. "Донбаські закони" не були розглянуті та обговорені належним чином. Якщо зменшити загальну політичну гучність від подібних заяв, то можна почути дійсно адекватні зауваження.

Одне з них полягає у тому, що закон про "особливий статус окремих районів Донбасу" дозволяє сформувати органи місцевого самоврядування з місцевих еліт. Тобто, новими міліціонерами, суддями, прокурорами та депутатами стануть місцеві сепаратисти. Більше того, другий закон "про амністію" дозволяє їм уникнути будь-якого покарання. 

Якщо ці закони не називати "капітулюючими", "невигідними" тощо, то, беззаперечно, їх можна назвати  дискусійними. Передувати прийняттю цих законів мало більш відкрите та зрозуміле роз’яснення. 


"Тушки" Порошенка

Водночас Президент розуміє, що контролює більшість парламенту: УДАР, частину "Батьківщини" та депутатські групи колишніх регіоналів. Великою мірою, Президент, маючи політичну волю, може ухвалити будь-який закон.

Верховна Рада VII cкликання виявилась абсолютно безхребетним державним органом. Засилля бізнесменів та "рішак" підривають основи парламентаризму. Слухняність вищого законодавчого органу та підконтрольність Президенту, хоч і є складовою української політики, але в умовах війни наражає всю державу на велику небезпеку прийняття помилкових рішень. Оскільки головний принцип парламентсько-президентської республіки це баланс і взаємоконтроль між гілками влади.


Дмитро Бобрицький

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Коментарі
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО МАКСИМУМ Радіо Максимум
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук