Дмитрієв у США, угода про копалини та фіктивне перемир'я: що писали західні ЗМІ за тиждень

З кожним днем усе ближче дедлайн завершення війни до Великодня, на який так сподівався Трамп. Путін вдало користується прагматичністю президента США і намагається здобути для себе все більший зиск. Тому минулого тижня Москва направила до Вашингтона Кіріла Дмитрієва – людину, яка здатна говорити з Трампом однією мовою.

В той самий час на відносини США та України знову чекає перевірка на міцність: на стіл переговорів знову повернулося питання корисних копалин. Прийнятна для Києва версія угоди після зустрічі в Овальному кабінеті була відкинута. Вашингтон просуває документ, порівнянний з економічним рабством України.

Про те, що писали західні ЗМІ за тиждень з 31 березня по 6 квітня 2025 року, читайте в матеріалі 24 Каналу.

Дивіться також Росія нібито захопила Басівку та просувається в Торецьку: як змінилася лінія фронту за тиждень

Кіріл Дмитрієв у США: у чому полягає ідея Путіна

Минулого тижня Кіріл Дмитрієв, глава Російського фонду прямих інвестицій, відвідав Вашингтон для переговорів з американською стороною. Він є найвищим російським чиновником, який відвідав країну з візитом після вторгнення в Україну у 2022 році. Влада США навіть тимчасово скасувала санкції, щоб видати Дмітрієву американську візу.

The Washington Post вважає, що Дмитрієв приїхав до Вашингтона, "щоб заспокоїти адміністрацію та ще раз наголосити на можливості не лише мирного врегулювання, а й великих фінансових угод". На думку аналітиків, Путін вірить, що Трамп підтримує ідею міжнародної системи, у якій великі країни поділяють світ на свої сфери впливу.

Пропозиція ділових угод і налагодження стосунків через таких бізнесменів, як Віткофф, є перевіреним механізмом для Кремля– каже голова ОП за Ющенка Олег Рибарук.

Джерела WP у Москві зазначають, що Кремль послав Дмитрієва на переговори спеціально для того, щоб тиснути на бізнес-почуття Трампа. "Дмитрієв – людина, яка вміє говорити мовою Трампа", – вказує видання.

Відомо, що Кіріл Дмитрієв має тісні зв'язки з командою Трампа ще з часів виборів 2016 року, коли розслідування Мюллера виявило масштабне і систематичне російське втручання на користь Трампа. Він був ключовою фігурою в організації обміну між США і Росією, коли Америці вдалося повернути Марка Фогеля. У лютому Дмитрієв брав участь у переговорах, у ході яких нав'язав США думку, що американські компанії після виходу з російського ринку втратили 300 мільярдів доларів.

Досвідчені американські інвестори з довгою історією ведення бізнесу в Росії сказали, що ці цифри завищені. Однак Віткофф, схоже, клюнув. У березневому інтерв'ю Такеру Карлсону він заявив, що сподівається на співпрацю між Росією та США в Арктиці, використанні морських шляхів, можливо, постачанні скрапленого газу до Європи та роботі над ШІ.

Цікавим є і той факт, що 2 квітня, у так званий день визволення Америки, Дональд Трамп не запровадив мита проти Росії. Україна ж отримала 10-відсоткове мито. У Білому домі пояснили це тим, що натепер із Росією тривають переговори щодо завершення війни.

The New York Times припускає, що Трамп не хоче ескалації, допоки тривають його переговори з Путіним. Він використовуватиме мита як важіль у мирних переговорах. Ця тактика частково підтверджується ставленням до Ірану: на країну наклали найнижчий митний тариф з нових – на 10% нижчий за той, що наклали на Ізраїль, вірного союзника США.

Угода про корисні копалини: які проблеми постали перед Києвом

Як пише Politico, гамбіт із корисними копалинами перетворився на політичну катастрофу для України. Спроба зацікавити прагматичного Трампа пропозицією спільного розроблення ресурсів спрацювала, проте американського лідера цікавить лише вигода, а не стабільний повоєнний мир.

Видання нагадує, що угода про корисні копалини були частиною Плану перемоги, який тогоріч просував Зеленський. Пропозиція також включала запрошення до НАТО та зобов’язання Заходу продовжувати озброювати Україну. Нині від мирного плану Києва залишилися лише ресурси.

Новий проєкт угоди, який отримала Україна в березні, не передбачає жодних гарантій безпеки та подальшої допомоги чи інвестицій. Однак документ надає Вашингтону преференційний доступ до всіх природних ресурсів України, а також фінансовий контроль над державним фондом реконструкції та всіма його проєктами. Ба більше, він ставить під сумнів вступ України в ЄС.

Українська влада не хоче знову стати об'єктом гніву з боку Трампа, тому чиновники утримуються від критики чорнової угоди. Натомість Київ намагається делікатно підкоригувати запропонований документ.

Минулого разу українцям довелося пояснювати, що деякі речі, які США хочуть від України, просто не відбудуться, оскільки вони суперечать нашому закону та конституції. Тож давайте змінимо угоду, щоб вона працювала. Тепер ми повинні ще раз провести цю розмову– сказав високопоставлений чиновник.

"Іржавий пояс" Росії: як війна принесла достаток у російську глибинку

Повномасштабна війна проти України створила робочі місця, підвищила зарплати фабричним робітникам і влила безпрецедентні інвестиції в історично бідні міста Росії, пише Financial Times.

У найбільш знедолених регіонах, які слугують основою російської армії, з'являються магазини, ресторани та мережі тренажерних залів. Усе тому, що бізнес намагається скористатися моментом, аби залучити солдатські виплати та гроші від нестримного військового виробництва.

Війна в певному сенсі є великим вирівнювачем. Вона дає багато грошей людям, які в мирний час не мають перспектив, людям, які не мають освіти та живуть у знедолених регіонах– пояснює Яніс Клюге, експерт з російської економіки Німецького інституту міжнародних справ і питань безпеки.

Держзамовлення на постачання зброї та одягу для окупаційної армії дали жителям найбідніших міст Росії добре оплачувану роботу на заводах. Водночас призовники, які зазвичай є вихідцями з неблагополучних регіонів, отримують високі премії за підписання контракту, а сім'ї солдатів – суттєву компенсацію в разі їхньої смерті.

"Виплати гігантські, тож ті, хто раніше навіть не думав купувати смартфон високого класу, тепер можуть легко це зробити", – сказав голова аналітичної групи Russia's Content Review Сергій Половников.

Статистика показує, що з 2021 по 2024 рік рівень безробіття в Росії впав з 4,3 до 2,4%, оскільки держава вкладала гроші в оборонний сектор, а також у виробництво одягу, їжі та палива для армії. Водночас зарплата зросла і в не пов'язаних з війною галузях: частину працівників або завербували до армії, або вони втекли за кордон. Хоча зрештою це зростання підривається великою інфляцією.

У Foreign Policy також переконані: Путіне не може дозволити собі закінчити війну, оскільки ризики від перемир'я є більшими, ніж ризики від продовження військових дій.

Економісти стверджують: якщо Кремль хоче уникнути економічного колапсу, йому доведеться продовжувати витрати на поточному рівні ще довго після закінчення війни. Попри труднощі з виробництвом оснащення для армії нинішня економіка Росії не може існувати без бойових дій.

Ба більше, у виданні переконані, що закінчення війни може викликати в росіян розчарування в нинішній владі. Імовірніше за все, вони звернуться до крайніх націоналістичних сил. Історія показує, що ліберали загалом малопривабливі в умовах післявоєнної соціально-економічної депресії.

Раптове припинення війни Росії проти України може викликати потік гніву в російських регіонах. Путін і його радники, ймовірно, припускають, що краще продовжувати війну повільно, пропонуючи великі виплати, щоб провінції процвітали, і обіцяючи, що світле майбутнє вже не за горами.

"Перемир'я" не працює: Росія збільшила кількість ударів

Після початку мирних переговорів кількість російських ударів по Україні зросла більш як наполовину, зауважує The Telegraph. У 30-денний період після 18 лютого Росія запустила по Україні 4776 "Шахедів". Для порівняння: за аналогічний період до цього було 3148 ударів.

Цифри показують, що перед зустріччю в Ер-Ріяді Україна мала в середньому 101 безпілотник на день у порівнянні зі 154 на день після цього, тобто збільшення на 52,5%.