Промосковська "Банґаранґа": чому Росія має тішитись результатами виборів у Болгарії

Найслабша ланка НАТО отримала “президентку миру”: чому Росія має тішитись результатами виборів у Болгарії

Попри високі очікування та підтримку проєвропейського кандидата Андрея Гюрова, президентські перегони в Болгарії впевнено виграла Іліяна Йотова.

Політикиня не приховує своїх настроїв: вона публічно адвокатує активний діалог із Москвою.

Перемога Йотової лише зміцнить проросійський курс чинного прем'єра Румена Радева, який уже встиг фактично перекрити військову підтримку Україні.

Чим відома нова президентка Болгарії, які сили стоять за її перемогою та чим цей реваншистський розворот загрожує Києву – читайте в матеріалі 24 Каналу. Допоміг розібратися у складнощах болгарської політики аналітик Delphi Global Research Center Дімітар Керанов.

Іліяна Йотова здобуває перемогу

Центральна виборча комісія Болгарії поставила крапку в підрахунку бюлетенів другого туру: 100% голосів опрацьовано, і результат виявився невтішним для проєвропейських сил. Перемогу здобула проросійськи налаштована Іліяна Йотова, яка висувалася в парі з кандидатом у віцепрезиденти Кирилом Вилчевим.

Цей дует заручився підтримкою 57,57% виборців, зробивши Йотову першою жінкою в історії країни, яка обійме президентську посаду.

Політикиня, яка відкрито закликає повернутися до діалогу з Москвою, не залишила шансів своїм опонентам.

Проєвропейський тандем Андрея Гюрова та Георгі Кандева зупинився на позначці 39,48%. Ще 2,95% болгар вирішили не обирати між двома вогнями і поставили позначку в графі "Не підтримую нікого".

Результати голосування за кордоном підкреслили глибокий геополітичний розкол. У США із 67,5% голосів упевнено тріумфував Гюров, залишивши Йотовій лише 30,5% (після опрацювання 99% бюлетенів).

Йотова перемогла впевнено, якщо забути про катастрофічно низьку явку / фото – фейсбук Іліяни Йотової

У Росії ж картина дзеркально протилежна: Йотова взяла розгромні 84,0%, тоді як Гюров набрав скромні 13,7%. Втім, вирішальним фактором у самій Болгарії стала масштабна виборча байдужість — остаточна явка виявилася критично низькою і склала лише 27,5%.

Пасивність болгарського суспільства не стала несподіванкою: у першому турі явка взагалі провалилася нижче позначки 23%.

Як пояснював напередодні другого туру виборів у коментарі 24 каналу аналітик Delphi Global Research Center Дімітар Керанов, головна причина полягає у тотальній втомі громадян від нескінченних виборів та відсутності будь-яких реальних змін.

Експерт відзначає, що формально перемога Йотової у другому турі виглядає переконливою, однак реальна картина набагато складніша.

Дімітар Керанов

аналітик Delphi Global Research Center

Йотова отримала чітку більшість голосів серед відносно невеликої частини електорату, адже більшість болгар залишилася вдома. На мою думку, це свідчить про глибоку недовіру.

Перемога, яка підтверджує глибоку кризу та апатію суспільства

За словами Дімітара Керанова, болгарське суспільство переконане, що вибори вже не здатні змінити політичну систему країни, яка давно обертається виключно навколо боротьби за владу та збереження статус-кво.

До того ж чимало громадян хибно вважають посаду президента другорядною. Втім, це не так. Президенту Болгарії не обов’язково бути "весільним генералом", адже посада, крім церемоніальних та представницьких функцій, дає можливість реально впливати на зовнішню та внутрішню політику.

Зустріч з електоратом / фото – фейсбук Іліяни Йотової

Президент має право вето на закони, ухвалені Народними зборами, а також є Верховним головнокомандувачем Збройних сил, що нині в умовах гібридної агресії Росії проти Європи та атаки на цивільні кораблі біля болгарських берегів є геть не декоративним обов'язком.

Показовим для цих виборів став і чіткий розкол за віком, освітою та географією. Аналітик Delphi Global Research Center підкреслює: якщо серед молоді віком до 30 років близько шести з десяти виборців віддали голоси за проєвропейського Андрея Гюрова, то серед людей, старших за 60 років, аналогічні понад 60% підтримали саме Йотову.

Гюров також лідирував серед містян та освіченого населення, тоді як його опонентка забрала голоси у невеликих містах і селах. Крім того, масова неявка молоді зіграла прямо на руку Йотовій. Коріння такого розриву в голосуванні між поколіннями експерт вбачає в історичному спадку.

Дімітар Керанов

аналітик Delphi Global Research Center

У комуністичні часи російська пропаганда була надзвичайно сильною в Болгарії... Багато людей виросли під впливом цієї пропаганди, яка переконувала їх, що Росія — найкращий друг Болгарії.

Молодь до 30 років, натомість, уже не застала комуністичного режиму, а багато хто з них здобув освіту на Заході, тому відвертої прихильності до Москви не має. Утім, підсумовуючи результати голосування, Керанов додає гірку істину про низьку явку: "Якщо ти не йдеш голосувати, то рішення за тебе ухвалює хтось інший".

Самі вибори відбулися на тлі критичного загострення в регіоні: президентські вибори проходили в умовах безпосередньої воєнної загрози, коли російські сили фактично розпочали полювання на цивільні судна в Чорному морі біля болгарського узбережжя.

Масштаб безпекових ризиків виявився настільки серйозним, що очільники оборонних відомств Болгарії, Румунії та Туреччини провели екстрену зустріч у Софії, засудивши атаки на комерційний флот і запустивши спільну операцію із забезпечення морської безпеки.

"Президентка миру" чи "Московська зозуля"

Переможниця перегонів, 62-річна Іліяна Йотова, обіймала посаду виконувачки обов'язків глави держави з січня цього року. До цього вона тривалий час була віцепрезиденткою у команді Румена Радева, а після його добровільної відставки для участі в парламентських виборах (де у квітні він очолив уряд) склала президентську присягу.

Шлях Йотової до великої політики розпочинався з медіапростору: у 1989 році вона здобула ступінь магістра з болгарської та французької філології у Софійському університеті, після чого з 1991 по 1997 рік зробила кар'єру на Болгарському національному телебаченні — від репортерки та редакторки до керівниці дирекції новин і поточного мовлення.

Згодом Йотова пішла в політику та навіть була обрана депутаткою Європарламенту від лівоцентристських сил. Попри те, що новообрана президентка декларативно підтримує членство Софії в ЄС та захист національних інтересів у євроспільноті, її позиція щодо війни РФ проти України є жорстко консервативною.

Румен Радев взяв активну участь у кампанії своєї протеже / фото – фейсбук Іліяни Йотової

Йотова повністю продовжує проросійський курс Радева: публічно обстоює необхідність негайного дипломатичного врегулювання з Москвою та категорично виступає проти прямої передачі болгарської зброї Києву, виправдовуючи це прагненням «уникнути втягування країни у конфлікт».

Іліяна Йотова, всупереч поширеній у мережі інформації, не є мамою чи родичкою переможниці Євробачення-2026 Дарини Йотової (виступає під псевдо DARA), виконавиці запальної композиції "Банґаранґа". До речі, Йотова – це прізвище, яке обрана президентка взяла після одруження. Її дівоче прізвище – Тодорова.

Як зазначає Financial Times, переможний результат Йотової може ще на крок наблизити Софію до Москви, адже відтепер ключові важелі влади в країні опинилися в руках тандему з чіткою проросійською орієнтацією. Аналітик Керанов підтверджує: жодних ілюзій бути не повинно — проросійський вектор Софії лише зафіксується.

Дімітар Керанов

аналітик Delphi Global Research Center

У цьому сенсі я очікую, що нинішній курс щодо Росії збережеться. Йдеться про акцент на так званому "мирі": жодної передачі Україні озброєння із запасів болгарської армії, а також про вибірковість, яку ми бачили у випадках із санкціями проти патріарха Кирила.

На його думку, Москва й надалі сприйматиме Болгарію як "найслабшу ланку" на південному фланзі НАТО, і ці вибори лише закріпили такий статус. Керанов звертає увагу на те, що риторика "миру через переговори" спрацювала як ідеальний гачок для старшого покоління болгар, зляканого воєнною ескалацією та ударами по суднах біля власних берегів. Проте за цими красивими гаслами ховається завуальована капітуляція.

Дімітар Керанов

аналітик Delphi Global Research Center

Коли ти говориш про мир, але відмовляєшся називати Москву агресором, ти фактично граєш на боці Росії та допомагаєш їй нав'язувати власні умови. Розмови про "суверенітет", "мир" та "національні інтереси" в устах проросійського табору — це лише зручні евфемізми, за якими стоїть вимога поступатися інтересам Кремля.

Адже переговори на умовах Москви — це не шлях до безпеки, а спроба змусити Україну підкоритися агресору. Утім, провину за такий результат експерт покладає, зокрема, й на прозахідну опозицію. Вона провалила комунікацію і не змогла пояснити зневіреному суспільству базову істину: хто насправді розв'язав цю війну і що мир на умовах Путіна — це зовсім не мир, а лише ілюзія безпеки.

Що означає перемога проросійської політикині для України

Аналізуючи наслідки болгарського розвороту для Києва, Керанов пояснює: хоч президент у Болгарії й не має монополії на зовнішньополітичні рішення, Україна опиняється в зоні підвищеного ризику.

Головна загроза — повна синхронізація ключових гілок влади в Софії під проросійськими прапорами (такий сценарій ми бачили в Угорщині в часи правління Віктора Орбана).

Дімітар Керанов

аналітик Delphi Global Research Center

Зараз важливо, щоб усі державні інституції Болгарії говорили одним голосом, коли йдеться про так званий "діалог" і переговори з Москвою.

Уряд у Софії поки не чіпає комерційний продаж зброї, але загальний градус двосторонніх відносин стрімко охолоджується. Київ усе частіше натрапляє на прохолоду й двозначність замість партнерської рішучості. І це вже давно не кабінетна абстракція, а реальна загроза: Україна критично залежить від чорноморських торговельних шляхів біля берегів Болгарії та Румунії. Поки Росія розгортає полювання на цивільні судна в цій акваторії, страусина позиція Софії підриває безпеку всієї регіональної логістики.

Дімітар Керанов

аналітик Delphi Global Research Center

На мою думку, Болгарія просто повинна поводитися як сильний член НАТО. Це означає пряме визнання Росії загрозою для власних військових та економічних інтересів. Натомість мантри про "діалог" лише виставляють країну в невигідному світлі й розмивають єдність Альянсу.