Що насправді відбувається у Куп'янську, який росіяни обіцяють от-от захопити

Що зараз відбувається на Куп'янському напрямку?

Зараз основні зусилля російського командування, очевидно, зосереджені в смузі 6-ї ЗВА. А саме – на її оперативно-тактичному плацдармі на річці Оскіл, створеному противником на північ від Куп'янська на ділянці від Строївки до Голубівки. Ворог посилив частини та підрозділи 6-ї ЗВА, що діють на цьому плацдармі, силами зі складу 1-ї танкової армії. Про це пише Костянтин Машовець, інформує 24 Канал.

Читайте також Росія втратила темп, але не загрозу: куди хилиться війна

Головною найближчою метою наступу противника з цього плацдарму є блокування Куп'янська з півночі та північного заходу та прорив 6-ї ЗВА в саме місто. Крім того, додатковим завданням військ противника в смузі 6-ї ЗВА є подальше просування на Великобурлуцькому напрямку, в межах чого частина сил 6-ї ЗВА зуміла вклинитися в прикордоння Харківської області, в районі села Мілове.

Росіянам вдалося протягом попередніх тижнів прорватися в загальному напрямку з півночі на південь, вздовж річки Оскіл, до рубежу північні околиці села Соболівка – район вулиць Мічуріна та Мечника на північній околиці Куп'янська.

У результаті окупантам вдалося послідовно зайняти та утримати Кіндрашівку, Голубівку, Радьківку, низку кварталів на північно-західній та північній околицях Куп'янська.

Проте згодом, протягом останнього тижня, ЗСУ послідовно контратакували ворога та спромоглися:

• утримати контроль над Соболівкою;

• витіснити противника з більшої частини Мирного;

• суттєво скоротити зону контролю противника на північних околицях Куп'янська (район вулиць Мечникова та Мічуріна). Очевидно, що є кілька ворожих штурмових груп, які досі утримують кілька будинків в цьому районі.

Ба більше, судячи з усього, контратакувальні підрозділи Сил оборони України близькі до повного витіснення противника з району на захід від дороги Куп'янськ-Дворічна на ділянці від Кіндрашівки до Куп'янська.

Нестабільним видається і становище підрозділів противника, які зайняли район самої Кіндрашівки. Прорватися до Тищенківки вони поки що не можуть, так само як і стабільно закріпитися в самій Кіндрашівці.

На південному фланзі Куп'янського плацдарму ЗСУ, в смузі дії 1-ї ТА противника, її передові підрозділи час від часу атакують у напрямку Кругляківка – Колесниківка, намагаючись розширити свій прорив до Осколу південніше міста у північному напрямку. Поки що безрезультатно. Але вони не особливо наполегливі, розуміючи, що доля Куп'янська однозначно вирішується саме на північному фланзі, в смузі 6-ї ЗВА, а не в їхній смузі.

Що чекає на Куп'янськ?

Тактичний успіх 6-ї ЗВА противника на північ від Куп'янська зараз видається досить нестабільним. ЗСУ продовжують утримувати ділянку місцевості між Кіндрашівкою та Радьківкою, з якої можуть діяти у фланг підрозділів Росії, що контролюють частину Кіндрашівки, і тих, що спромоглися забігти на Куп'янське кладовище та зайняти Радьківку. Причому ЗСУ можуть діяти і з рубежу Мала Шапківка – Тищенківка і з самого Куп'янська. Тим більше, що в цьому контексті сам плацдарм досить вузький і тому достатньо вразливий.

Усе це, своєю чергою, змушує противника діяти на північ та північний захід від Куп'янська на вкрай вузьких ділянках місцевості та досить обмеженими силами. Він просто не може накопичитися там настільки, щоб тотально розчавити масою оборону ЗСУ. 

Усі ці забіги штурмових груп противника та його вузькі тактичні вклинення в бік Куп'янська з плацдарму на північ від нього досі не ліквідовані ЗСУ з однієї простої причини – у них просто не вистачає сил для організації та проведення одночасних контратакувальних дій як на флангах цих вклинень, так і з боку основного району оборони в місті. Поки що їх вистачає лише для того, щоб блокувати ці вклинення та не дати їм розширитися.

Однак ситуація повністю може змінитися. Противник, розтягнувши свій плацдарм у відносно вузьку смугу вздовж Осколу, зробив його досить вразливим. Через це він не може сконцентрувати в напрямку Куп'янська всю масу своєї штурмової піхоти, яку він раніше перекинув на плацдарм. Значну її частину  доводиться відривати на прикриття й утримання флангів тих, хто все ж був кинутий на штурм Куп'янська.

У найбільш загрозливій для росіян частині для Куп'янська їхній плацдарм все ще є досить вузькою смугою, шириною близько 4,5 – 4,7 кілометра.  ЗСУ поки що не в змозі його підрізати, через брак власних сил та засобів. А якщо його буде подолано?

Крім того, противник поки що не в змозі масово затягувати важке озброєння через Оскіл до плацдарму.

Ба більше, в районі на південь від Красного Першого СОУ, судячи з усього, мають можливість запобігати будь-якому переміщенню ворожої зброї та військової техніки з північної частини плацдарму до його центральної та південної частини.

Саме тому всі бравурні заяви генерала Герасимова про те, що не сьогодні, так завтра вони "візьмуть" Куп'янськ, видаються дуже гіпотетичними. Я б навіть сказав дуже передчасними. 

Так, 6-та ЗВА противника з приданими силами і засобами зуміла прорватися до нього з півночі, діючи зі свого плацдарму на Осколі. Але явно обмеженими силами і на досить вузьких (і тому вразливих) ділянках. Якщо з її передовими (штурмовими) підрозділами станеться те, що сталося з їхніми колегами з 51-ї ЗВА, які зуміли "пробігти" ще глибше у напрямку Добропілля?

Якихось особливих українських резервів на Куп'янському напрямку поки що ніхто не бачив. Але це не означає, що їх взагалі не існує.