Ггггазу ннннада? Як світ ставить Росію на коліна

Дійшло до того, що російським представникам доводиться вмовляти європейців купувати другий головний предмет експорту з РФ – природний газ. А європейці – не хочуть...

В 2014 році українці, які потрапили під масовану атаку російських "настамнєтскіх" військ на Донбасі та втратили, бодай і тимчасово, Крим внаслідок спланованої Кремлем спецоперації, все ж знаходили в собі сили жартувати. Одним з популярних жартів того часу був:

2014 рік: "Ну всьо, хахли, ща перекроїм вам газ, будєт вам Холодомор – поскачєтє там на Майданє!".

2015 рік: "Ну че ви там, нє замєрзлі єщє, хахламордиє? Ідітє покупайтє у Расії газ!"

2016 рік: "Е, нє понялі... А че ви наш газ нє пакупаєтє ващє?"

2017 рік: "Слиш, братухі... ви ета... газу купітє, а? Со скідкой!"

2018 рік: "Вельмишановні браття, а якщо ми вам Крим повернемо та Кубань на додаток дамо – ви ж купите в нас газ? Газик, газочок..."

Ну, до 2018-го, звісно, ще дожити треба, але поки що цей жарт виявився напрочуд пророчим: надворі 2017 рік і Україна два роки поспіль обходиться без російського газу – не замерзає, не гине, живе. А "Газпром" не лише програв у Стокгольмі арбітражний суд проти українського "Нафтогазу", а й докладає титанічних зусиль, за допомоги європейських посередників, бодай якось домовитись з українською стороною, аби та все ж таки купувала російський газ – хоч би й задешево, дешевше, ніж він коштує на європейському спотовому ринку. Українці ж на ці пропозиції не ведуться – менш ніж місяць тому представники "Нафтогазу" відмовились від чергових переговорів, на які їх запрошували до Москви.

Читайте також: Польща відмовилась від російського газу через низьку якість

"Нема про що нам з вами говорити" – схоже, такого рішення поступово сягають і європейці. Об'єми купівлі російського газу в Європі падають відповідно до того, як зростають об'єми продаж скрапленого газу з Африки, Південної Америки та США, відповідно до побудови все нових плавтерміналів для прийому газових танкерів, а також – відповідно до розвитку видобутку сланцевого газу, найбільші джерела якого були відкриті в Польщі. І російським представникам доводиться ходити й проситися точно, як в тому анекдоті: "Купітє наш газ! Газік, газочєк...".

Берлінський самогіпноз

Цю історію розповіла німецька інформаційна компанія Deutsche Welle. Про те, як 15 червня в найрозкішнішому з берлінських готелів, "Адлоні", де, до слова, аж надто полюбляють зупинятися російські політики від Горбачова до самого Путіна, відбулася повністю сплачена "Газпромом" конференція на тему енергетичного співробітництва Росії та Євросоюзу.

Називалася вона довго та незрозуміло: "Перспективи енергетичного співробітництва Росія – Європейський Союз, газовий аспект". Статус її було заявлено, як міжнародний, але з представниками інших європейських народів якось не склалося: серед виступаючих був 1 (один) генеральний секретар форума країн-експортерів газу, іранець Сейед Мохаммад Хуссейн Аделі, а також 1 (один) незрозумілий грецький євродепутат, який, судячи з його промови, мав вельми слабку уяву про газ, але вельми чітку – про необхідність для Європи зняти будь-які санкції, впасти навколішки та молити вибачення у великої матінки-Росії...

В залі ж були присутні кілька німецьких експертів, які підозріло однаковими словами вихвалювали російський газ та лаяли європейський курс на розширення об'ємів оновлюваних джерел енергії. Всі інші учасники так чи інакше мали прямий стосунок до "Газпрому". Представники німецьких газових концернів, їх колеги з інших європейських країн, а також представники Єврокомісії прикрашали конференцію своєю відсутністю – незважаючи на вчасно розіслані запрошення, вони просто цілковито проігнорували її.

Подібні зустрічі в Берліні "Газпром" проводить щороку вже більш десятка років поспіль, але ніколи ще вони не являли собою такого жалюгідного видовища. Колись, дуже давно, російські доповідачі змальовували на них стрімке зростання європейського попиту на російський "голубий вогник", розповідали про надійність Росії як партнера та зверхньо жартували щодо "вибриків" німецького уряду, які виражалися в спробах диверсифікувати продавців газу, водночас лякаючи гостів жахами видобутку сланцевого газу та сланцевої нафти.

Сьогодні цієї зверхності та оптимізму вже нема. Голова комітету Держдуми РФ з енергетики Павєл Завальний заявив, що роль Росії як продавця газу до Європи, до 2035 року буде "помітною" (раніше в російському офіційному діалекті вона називалась "ведучою" та "основною"). Жарти щодо рішень уряду ФРН – зокрема, про відмову від атомної енергетики та про масове використання сонячних батарей з електрогенераторами, різко вщухли.

Тепер панове газпромівці навіть намагаються аргументувати: скажімо, голова комітету "Газпрома" з питань охорони довколишнього середовища та енергоефективності Константін Романов намагався довести, що сонячні батареї через те, що їх виробляє Китай, забруднюють довкілля значно більше, ніж паління газу, а заступник голови правління "Газпрому" ж, Алєксандр Мєдвєдєв, змалював шкідливість та високу ціну "зеленої" енергетики. За його словами, німецькі платники податків вже мало не конають через величезні відрахування на користь оновлюваних джерел енергії та врятувати їх від голоду може лише одне – масштабні закупівлі виключно російського газу...

Читайте також: Єврокомісія звернулася до України та Росії з жорсткою вимогою

Цифри та аргументи, якими оперували виступаючі, не піддавалися перевірці, а посол РФ в Німеччині Владімір Гріншин взагалі в якості аргументів використовував цитати з невідомих європейцям радянських кінокомедій, а також вірші Пушкіна та німецькі дитячі дражнилки.

Але для кого все це розповідалось? Ні на подіумі, ані серед нечисленної публіки не було головних персон – потенційних покупців. Були, як вже зазначалось, експерти, чия присутність та підтримка були оплачені "Газпромом", а також іранський чиновник та грецький євродепутат. Їх що, так треба було в чомусь переконувати? Конференція, яка, за задумом організаторів, мала стати майданчиком для газового діалогу між Росією та Євросоюзом, стала натомість проваленою виставою. На це поскаржився навіть сам Мєдвєдєв – мовляв, серед учасників не було "жодного не тільки високопосадовця з Єврокомісії, але й бодай якого-небудь стажера чи стажерки". І нашо було оте все проводити? Грек-депутат і тисячі кубометрів того газу не купить, йому, навпаки – самому грошенят відслюни...

"За що ви нас не любите?"

Але чому ж так дивуються російські газовики? Підстави для подібного до себе відношення вони вбачають, звичайно ж, не в собі та не в своїй країні, а в політиці Євросоюзу. Той же Мєдвєдєв порівняв позицію Єврокомісії з поведінкою "дітей, які загрожують відморозити собі вуха назло бабусі". Подібні "аргументи", до речі, ми вже чули щодо України – і про газ, і про торгівлю з Кримом, і ще багато про що. Добра бабуся-Росія бігає з ложкою газу за неслухняними бешкетниками-європейцями, вмовляючи їх позалежати від себе, а дурні неслухи, мовляв, не хочуть, та й край...

Про "газові війни" минулих років та про "гібридну війну", яка точиться вже четвертий рік поспіль, він, звичайно, не згадав. А посол Грінін прозоро натякнув на таку собі змову, яка покликана позбавити й Росію, й Європу "взаємно гарантованого джерела економічного добробуту та забезпечення конкурентноздатності наших економік". Знову – чи то "вашингтонський обком", а чи то "світова закуліса" – хто його, посла, зрозуміє?

За словами заступника міністра енергетики РФ Анатолія Яновського, злам у відносинах відбувся в 2014 році, коли було призупинено енергетичний діалог між Росією та Євросоюзом. Чому його було "призупинено" (насправді ж – просто увірвано) – він "не знає". Ні про анексію Криму, ні про "гібридну" окупацію Донбасу, які призвели до санкцій, він не споминув ані словечком. І той факт, що саме ці події корінним чином підірвали довіру до Росії – був ним проігнорований.

Конференція: "Перспективи енергетичного співробітництва Росія – Європейський Союз, газовий аспект"

Зважаючи на те, що Росія, принаймні, офіційно не збирається ні повертати незаконно окупований Крим, ані витягувати свої "мацала" з Донбасу – санкції будуть зберігатися (Європа їх вже продовжила на рік) і, що вельми ймовірно, розширюватись. На цьому тлі об'єми продажу російського газу до Європи будуть ще далі скорочуватись, а в посталі через це "дірки" радісно увірвуться конкуренти – від "зовнішніх" американців з африканцями, до "внутрішніх" данців та поляків, які нарощуватимуть об'єм видобутку сланцевого газу.

Росія ж продовжує власним коштом тягнути до Європи нові "гілки" – то "Південний потік", то "Північний потік-2" – витрачає на це величезні гроші, але користі від них, схоже, буде десь стільки ж, скільки від берлінської конференції. Покупцеві нецікаво. "Sic transit gloria mundi" – казали стародавні римляни: "Так проходить слава світу". Путін, який спробував перетворити газ на "економічну зброю" та мріяв про статус "енергетичної наддержави", якось не подумав про те, що зброя ця має два леза. "Куди ж ви подінетеся з підводного човна?" – глузливо питали європейців "газпромівці" ще пару років тому. Тепер же вони змушені просто та жалісно питати: "Куди ж ви?".

Читайте також: Запекла русофобія та подарунки Україні: МЗС Росії прокоментувало зустріч Трампа та Порошенка