Між тим, у Сполучених Штатах ставлення до ГМО - абсолютно протилежне. Генетично модифіковані помідори, соя, кукурудза тут продаються з кінця 80-х. Американці встановили, що штучно синтезовані нові сорти більш стійкі до несприятливих погодних умов і не бояться шкідників. До того ж вони швидше дозрівають, їм притаманні кращі смакові властивості та підвищений вміст вітамінів.
Прихильники ГМО наводять приклади з історії. 1845 - 1849 роки. Великий голод в Ірландії. Півтора мільйони людей померли, ще півтора мільйони, рятуючись від голодної смерті, виїхали до Сполучених Штатів. Населення країни скоротилося на третину! А усе через що? Та через те, що насадження картоплі вразила фітофтора.
Тим часом у іншому кінці світу, в Мексиці проростала так звана дика картопля. Цей сорт містить гени, які формують імунітет проти фітофтори. Вона вражає одну клітину, але оточуючі клітини одразу відмирають і тому недуга не може поширюватися по стовбуру і до кореня.
Так от, якби ген дикої картоплі привити тій, що проростала в Ірландії - голоду і смертей вдалося б уникнути. Селекціонери уже давно вивели в лабораторних умовах сорт картоплі, який не боїться фітофтори. Але знайшлися скептики, які розкритикували й це досягнення.
Ще більше критики, цього разу виправданої, було щодо застосування гербіцидів. Ці хімічні препарати знищують небажану рослинність і залишають лише генетично модифіковані культури. Врожай - відповідно збільшується, але разом з тим забруднюється ґрунт, вода, гинуть птахи, дрібні тварини… Тобто ГМО приносять більше шкоди ніж користі. Фахівці кажуть, що природу не перехитрити - ГМО потрібні, але надважливо - знати міру.