Хочу розвивати цей край, – Княжицький

Нардеп від "Європейської Солідарності" підкреслив, що дійсно працює на Верховинщині. Слідів його активності там, мовляв, вдосталь.

До теми Як оточення депутата Княжицького скупило вимерлий курорт у Карпатах, – розслідування

Все – як підкреслено в матеріалі – відбулося законно, а я до цього причетний, бо фірма, яка купила землю обслуговується у тій самій юридичній фірмі, що й я. Я хочу розвивати цей край. Це не бізнесове, а громадське бажання,
– наголосив політик.

Княжицький додав, що запрошє бізнесменів інвестувати у Гуцульщину, бо цей край живе бідно. Місцеві пишуть нардепу листи проханням допомогти продати землю.

Політик підтвердив, що знайомий з власником фірми, яка викупила землю у Буркуті

Княжицький зізнався, що знає власника фірми, яка придбала землю у мальовничому Буркуті. За його словами, фірма ветерана АТО займається туризмом й на Київщині.

"Я зацікавлений у тому, щоб всіляко йому сприяти оживити Буркут, відродити його, але залишити відкритим і доступним для місцевих жителів. Це непросто зробити, бо зимою туди доїхати взагалі неможливо", – підкреслив нардеп.

Що цьому передувало

  • Видання "Українська правда" опублікувало розслідування у якому журналісти виявили, що оточення Княжицького викупило 80% земель в селі Буркут.
  • Місцева влада віддала землі учасникам АТО, які згодом продали її приватній фірмі. Перші договори про продаж уклали вже наступного дня після отримання ділянок.
  • Землю приватизувало київське підприємство "Фон Секкендорф". Воно отримало також реєстрацію торговельної марки "Буркутська джерельна вода". Того ж дня у реєстр додали ще одну торгову марку – "Буркут", яка записана на Княжицького.
  • Торгові марки реєстрували одні й ті самі юристи з фірми "Юрімекс". Керує нею колишній офіційний помічник нардепа.

Повний текст публікації Миколи Княжицького у фейсбуці

Вчора на одному із загальноукраїнських сайтів з'явилася дивна стаття, де мене згадували. Суть статті полягала в тому, що ніби-то моє оточення купило менше двох гектарів землі у карпатському вимираючому мальовничому селі Буркут на Верховинщині. Все – як підкреслено в матеріалі – відбулося законно, а я до цього причетний, бо фірма, яка купила землю обслуговується у тій самій юридичній фірмі, що й я. Новину про мої "злочини" тут же поширили ботоферми у соцмережах, а також сайти і телеканали родини львівських Садових, перекрутивши і перебрехавши статтю, яка крім посмішки нічого не викликала. От, забули ще згадати про Довбуша, щоб все звучало ще більш "сенсаційно".

Стаття, додам, чомусь вийшла синхронно із вказівкою "Слугам народу" у їхніх темниках мене "мочити" , бо я підіймаю тему вагнерівців.

А тепер по суті. Я дійсно працюю на Верховинщині і хочу розвивати цей край. Це не бізнесове, а громадське бажання. І про це від років знає кожен, хто цікавиться Карпатами і Гуцульщиною. Слідів моєї активності вдосталь.

Мені дійсно важливо відродити пам'ять про українських корифеїв і зберегти гуцульську традицію. Тому й ініціював Віа Карпатію, з цієї ж причини ініціював закон про гірські території, проводив на Верховинщині кінофестивалі, купив бібліотеку співця цього краю Станіслава Вінценза і найбільшу колекцію антикварних листівок про Гуцульщину.

І так, я запрошую бізнесменів інвестувати у Гуцульщину, бо цей край живе бідно. Місцеві люди пишуть мені десятки листів з проханням допомогти продати землю.

Я й сам купив там землю і побудував дерев'яний будинок. Запрошую до себе багатьох відомих людей, щоб вони відчули цей край, запрошую інвестувати в нього.

Я дійсно знайомий з власником фірми, яка придбала землю у гірському селі.

У Валентина десятки охоронних фірм на Полтавщині, які охороняють великі агрохолдинги. Усе це легко перевірити. А ще він займається туризмом на Київщині. Тому я зацікавлений у тому, щоб всіляко йому сприяти оживити Буркут, відродити його, але залишити відкритим і доступним для місцевих жителів. Це непросто зробити, бо зимою туди доїхати взагалі неможливо, а цього року річка вкотре забрала дорогу і туди не можна було доїхати і літом.

Я готовий сприяти і допомагаю не лише власнику фірми, а й іншим. Він був на війні, згодом тренував українських солдатів, нагороджений орденами і медалями.

Інколи такі замовні кампанії (маю на увазі не саму дивну статтю на столичному сайті, а тих, хто поширює її ще й перекручено) стимулюють до дій. Тому докладу усіх зусиль, щоб допомогти власнику фірми та іншим, хто хоче інвестувати у Карпати. Ну, і звичайно до того, щоб очистити мій рідний Львів від брехунів.