У місті Косові на Прикарпатті у XVIII столітті зародилась знана гуцульська кераміка. Околиці міста дуже на неї багаті. І у навколишніх селах гончарство стало основним ремеслом.
Читайте також: У Києві після ремонту відкрили пам'ятку архітектури – церкву 12 століття
Техніка виготовлення гуцульської кераміки унікальна. Називається вона "ритування" або "гравіювання". Після першого випалювання в гончарній печі на виріб наносять розпис фарбами. Далі його покривають прозорою глазур'ю і випалюють удруге. Так сіра глина перетворюється у справжній витвір мистецтва.
Околиці Косова багаті на глину
А впізнаваною косівську кераміку роблять мотиви: сюжети з життя гуцулів – випасання овець, служба у війську, весілля, гра на цимбалах та трембіті. Та, звісно, лише їй притаманні кольори.
Майстерня гуцульської кераміки
В грудні 2019 року косівську кераміку внесли у список нематеріальної спадщини ЮНЕСКО. І вдалось це реалізувати завдяки старанням місцевої жительки та заслуженого діяча мистецтв Марії Гринюк.
Саме вона звернулася з поданням до організації від України. У столицю Колумбії Боготу жінка поїхала з Косова з цілою делегацією. І на засіданні 14 сесії Міжурядового комітету експерти погодилися – кераміка варта світового визнання.
Марія Гринюк в ЮНЕСКО
Якби я не була практикуючим майстром, якби я не робила це ремесло та не знала ціну важкої праці, то можливо, я би, звичайно, не писала це досьє. Ми знали, що у нас буде позитивне рішення,
– розповіла заслужений діяч мистецтв України Марія Гринюк.
Косівка кераміка не єдина в цьому переліку представляє Україну. Трохи раніше світ визнав унікальність Петриківського розпису та козацькі пісні.
Дивіться відео 24 каналу про косівську кераміку: