Поділ росіян після початку великої війни

Майже у кожному випадку дзвінок до родичів зранку 24 лютого 2022 року із жахливим повідомленням про ракетні обстріли натикався на неочікувану реакцію з другого боку: "Не включай телевизор! Вам все врут! Мы вас освобождаем!".

Читайте також Китайського миротворця не існує: чому не можна тішити себе ілюзіями

Публіка "за поребриком" майже відразу поділилася на кілька різних за розмірами категорій:

  • від "войовничих великоросів", фанатів Путіна, які впевнено "боролися за історичну справедливість" і "проти НАТО";
  • до "поміркованих хороших росіян", які почали говорити про "мир для всіх" і "лише б скоріше все це закінчилось".

Лише одиниці відважилися різко засудити неспровоковане вторгнення і висловити щирий жаль і сором за дії своїх земляків. Однак усім їм майже відразу довелося втікати з Росії.

З цих трьох груп, напевне, найбільшу частину населення Росії на той час складали саме "помірковані хороші росіяни". Це ті, що висловлювали нібито жаль та постійно повторювали, як мантру, заклики про "мір во всьом мірє".

Але насправді за цим формулюванням був зовсім інший зміст, приблизно такий: "Я в цьому брати участі не хочу. Про всяк випадок, прошу зауважити, що я ні на кого не нападав, і ні в кого не стріляв. Однак українцям треба чимшвидше здатися, поки російські солдати й ракети їх всіх не перебили".

За рік повномасштабної війни більшість із них пройшли довгий шлях прийняття нової реальності – частині довелося самим йти воювати, у ще більшої частини на війну забрали когось із близьких друзів чи родичів. Крім того, кожного дня збільшується кількість тих, хто дізнався про смерть "на спецоперації" близьких чи друзів. Смерть на чужій землі і за чужі безглузді ідеї. Смерть, якій виявилося байдуже до їхніх попередніх "прагнень миру". Лише тепер вони (ті, що загинули), за версією українців, змогли перетворитися на справжніх "хороших росіян".

Німецький досвід не спрацює

То як же бути із трансформацією населення Росії у справжніх хороших чи хоча б поміркованих росіян? Мовиться про час після нашої перемоги та повалення режиму "гебешної кліки" на чолі із Владіміром Путіним.

Вступ України до НАТО, звичайно, стане додатковою вагомою гарантією нашої безпеки. Однак це не виправить ситуацію із ментальністю північних сусідів і їхньою оцінкою нинішньої ситуації. Значить, загроза нових воєнних конфліктів залишатиметься у спадок нашим дітям і внукам.

Людство винайшло штучний інтелект, продовжує освоювати близький космос, перебороло багато "вічних" хвороб і є на порозі винайдення ліків від раку, але от "пігулок для вправляння вивиху мозку" цілої нації ще не винайшли. Та й навряд чи винайдуть. Але такі "пігулки" існують, і новітня історія людства знає вдалі приклади їх застосування.

Рекомендуємо Чи вдасться Молдові позбутися російського впливу і 2 факторів тиску

Повоєнна Німеччина після Другої світової війни залишалася "зараженою" нацизмом. Неможливо було почати все з чистого аркуша, бо чистих місць на умовному аркуші не залишилося. Прибічниками нацистів чи активними учасниками нещодавніх подій було практично все населення, а кількість членів нацистської партії у 1945 році сягала 8 мільйонів осіб!

Проте дітям була потрібна освіта, тому звільнені раніше вчителі незабаром повернулися до роботи, а для нормальної роботи судової системи, було потрібно хоча б 12 – 15 суддів на кожні 100 тисяч мешканців. І ті, хто ще зовсім недавно судили "за злочини проти рейху", почали вчиняти правосуддя в оновлюваній Німеччині. Знайти "людей без темного минулого" у нещодавній нацистській країні було неможливо, але для нормального майбутнього потрібний був план тотального перевиховання зруйнованої і фізично, і ментально країни.

І такий план було запущено – "План Маршалла" (офіційна назва European Recovery Program – Програма відбудови Європи). Його запропонував у 1947 році американський держсекретар Джордж Маршалл, а реалізацію розпочали у квітні 1948 року. Формально, це була програма допомоги усім європейським країнам після жахливих руйнувань Другої світової війни.

До теми За Путіна вже нема кому вступитися: як пропагандисти відпрацювали після ордеру з Гааги

Схожу програму запропонували й Радянському Союзу. Однак тодішній комуністичний керманич Йосип Сталін жорстко відкинув пропозицію і наказав зробити так само країнам "соцтабору" Чехословаччині, Угорщині та Польщі. Програма відновлення передбачала, крім усього іншого, надання фінансової допомоги у розмірі близько 13 мільярдів доларів (близько 123 мільярди доларів в сучасних грошах).

Однак для Німеччини план мав ще одну дуже важливу складову – перевиховання "заражених чумою нацизму" мізків населення. Крім того, тодішніх мешканців міст Німеччини примусово возили на екскурсії в табори смерті та заставляли відвідувати покази документальних хронік із концтаборів Центральної та Східної Європи. За свідченнями сучасників, більшість відвідувачів дорослого віку гидували зображеннями на екрані. Від самого початку показу аж до його завершення вони сиділи із відвернутою вбік головою або дивилися собі під ноги. Однак із залу ніхто не виходив через 2 причини:

  • це могло скомпрометувати;
  • після фільмопоказу кожний мав можливість отримати картку на невеликий продуктовий пайок (як премію за перегляд).

На жаль, це не спрацювало навіть за десятиріччя окупації. Опитування, що їх регулярно проводили в західній частині Німеччини, показували, що навіть через 7 – 8 років після завершення війни значна частина німців вважала, що ідея нацизму була хороша, але "підвела" реалізація.

Коли можуть з'явитися справжні "хороші росіяни"

Так само як геббельсівська пропаганда, що 12 років "масажувала" мізки населення німецького рейху, російська пропагандистська машина, маючи на озброєнні найсучасніші ефективні технології "промивання мізків" (Геббельс в могилі захлинувся б слиною від заздрощів), протягом 23 років "місить" мізки населенню Росії. І це навіть без врахування десятиріч роботи комуністичної пропаганди, багато векторів якої були в одному напрямку із сучасною "великоросійською" ідеологією.

Важливо Теорія еволюції Дарвіна і реформа містобудування у форматі законопроєкту 5655

Тож організація екскурсій росіян до Бучі та Ірпеня, Маріуполя та Бахмута після війни – буде марнуванням грошей, зусиль і часу. А фільмопокази обстрілів і вбивств українців навіть у 3D чи 4D (із бризками крові на пику замість води, як у сучасних кінозалах) – це гроші на вітер. Єдине, що зрозуміє населення Росії, – це "міцна рука із твердою палицею" і покаранням за кожний випадок глорифікації путінського фашизму.

За 2 – 3 покоління таким способом можна буде виховати справжніх "хороших росіян".