7 років тому Романа похоронили у рідному Чорткові. Перед тим його якийсь час вважали зниклим безвісти. Історію про те, як молодий хлопець опинився у справжньому пеклі, розповів старший брат Романа – Олександр.
Важливо Приховувати не будемо, – Венедіктова відзвітувала, у якому стані справа про Іловайську трагедію
Роман був майстром спорту
Хлопець вчився на бухгалтерському обліку. Замість армії він вирішив закінчити військову кафедру в університеті. Коли почалася війна на Сході України, Романа одразу мобілізували. Він був командиром по артилерії, а такі знання тоді були неабияк необхідні.
Так майстер спорту та володар Кубка України з фрі-файту 11 квітня 2014 року вирушив боронити українську землю. За словами Олександра, спорт для Романа був хобі. У майбутньому хлопець хотів відкрити власний бізнес. Однак плани юнака так і не здійснилися.
Для нас це стало шоком. Ми думали, що це буде лише навчання, якось мине конфлікт. 2 – 3 тижні і Роман повернеться додому,
– пригадав рідний брат загиблого.
Однак після підготовки на Рівненському полігоні хлопця відправили під Донецьк. Тоді у складі 51-ої ОМБр він вирушив у Луганськ. Позивний обрав "Опасний", бо так його кликали ще на фрі-файті. Хлопець брав участь у визволенні від окупантів Лисичанська та Сєвєродонецька.
За словами Олександра, брат дійсно відповідав своєму позивному: "Коли стріляли з градів, він наказував ховатися, а сам брав патрони і відповідав ворогу".
Роман Ільяшенко планував у майбутньому відкрити власний бізнес / Фото зі сторінки бійця у фейсбуці
За місяць до загибелі приїжджав у відпустку
12 липня боєць пропустив весілля рідного брата. Олександр зізнався, що дуже хотів, аби той приїхав, однак командир не відпустив військового. У 10-денну відпустку Роман приїхав 1 серпня. Тоді батьки востаннє бачили сина, а Олександр так і не зустрівся з молодшим братом. Розповів, що був з дружиною у медовому місяці і вже там дізнався про приїзд Романа.
За кілька місяців на війні юнак дуже змінився. На Схід він потрапив так, як і багато інших українських бійців у 2014 році, – його мобілізували. Однак під час короткої відпустки казав, що не може залишити побратимів наодинці з ворогом. Мати і дівчина просили Романа не вертатися на Донбас, однак той і слухати цього не хотів. Він не міг зрадити полеглих друзів.
Він хотів закінчити війну. Говорив, що не хоче бачити Чортків у тому стані, що були міста і селища на Сході,
– розповів Олександр.
Розганяв ворогів і думав, що війна йде до завершення
Коли на руках Романа помирали його товариші, він не розумів військове командування країни. Юнак чекав на наказ. За 2 тижні до загибелі він був щасливий. Казав рідним, що українські бійці відганяють ворогів і звільняють міста від окупантів. Юнак думав, що скоро вони дійдуть до Криму й проженуть російських найманців звідти.
Роман переконував рідних, що через 2 – 3 тижні, у вересні, все закінчиться. Хлопець думав, що відвоювавши українські землі, повернеться додому.
Воїн думав, що війна скоро закінчиться / Фото зі сторінки у фейсбуці Романа Ільяшенка
Як Роман вибирався з Іловайська
Вночі проти 24 серпня українські військові опинилися в оточені – російські бійці були в тилу. Тоді влада домовилася про "зелений коридор", а президент країни-агресора Володимир Путін особисто пообіцяв безпечний вихід наших воїнів.
28 серпня рідні востаннє говорили з військовим. Вже наступного дня боєць здав телефон, паспорт і гаманець. Він без зброї рушив фатальним коридором. Тоді росіяни порушили слово і цинічно розстріляли колони наших воїнів.
Рекомендуємо "А ти подзвониш вранці?": дружина загиблого воїна розповіла про останню розмову з коханим
Рідні сподівалися, що хлопець втік або потрапив у полон
Про загибель Романа сім'я дізналася з новин. Вони сподівалися, що це неправда, що хлопець втік, або потрапив у полон.
5 вересня знайшли невідоме тіло. Вже наступного дня дідусь та інший брат Романа поїхали з Чорткова у запорізький морг. Вони впізнали хлопця по татуюваннях, бо його обличчя було у чорному бруді.
"Мертвого брата додому привіз наш друг. Він їхав 30 годин туди і назад. Коли в моргу друзі і лікарі помили тіло, то переконалися, що це таки Рома", – сказав Олександр.
Моя сім'я вирішила закрити труну і не показувати тіло. Ми не бачили пораненого Романа, будемо пам'ятати його гарного і усміхненого. Таким він буде для всіх,
– наголосив брат героя.
До війни Роман часто подорожував / Фото зі сторінки героя у фейсбуці
Прощання з героєм відбулося 9 вересня, похоронили його на центральному кладовищі райцентру.
- Посмертно Романа нагородили орденом Богдана Хмельницького III ступеня за мужність та професіоналізм, виявлені у захисті суверенітету України.
- Бійцю надали звання "Спортивний герой" та "Почесний громадянин Чорткова".
- 8 березня 2015 року на фасаді Чортківської загальноосвітньої школи-інтернату відкрили пам'ятну дошку Ільяшенку.
Пам'ятник Роману Ільяшенку у Чорткові / Фото "Чортків онлайн"
Що треба знати про Іловайський котел
- У серпні 2014 року українські військові намагалися звільнити окупований Іловайськ. 18 серпня вони увійшли у місто, а вже 24 серпня потрапили у масштабне оточення.
- Сили були нерівні. Російське військо перевищувало наше у кількості особового складу, техніки та зброї.
- Командування ЗСУ домовилось зі стороною противника про коридор. Наші воїни мали виходити 2 колонами. Однак ворог наголошував, що вони повинні бути беззбройні.
- 29 серпня бійці почали вихід і потрапили під розстріл. 366 захисників України загинули, понад 400 зазнали поранення, 300 потрапили полон, а 24 – зникли безвісти.