7 років тому Романа похоронили у рідному Чорткові. Перед тим його якийсь час вважали зниклим безвісти. Історію про те, як молодий хлопець опинився у справжньому пеклі, розповів старший брат Романа – Олександр.

Важливо Приховувати не будемо, – Венедіктова відзвітувала, у якому стані справа про Іловайську трагедію

Роман був майстром спорту

Хлопець вчився на бухгалтерському обліку. Замість армії він вирішив закінчити військову кафедру в університеті. Коли почалася війна на Сході України, Романа одразу мобілізували. Він був командиром по артилерії, а такі знання тоді були неабияк необхідні.

Так майстер спорту та володар Кубка України з фрі-файту 11 квітня 2014 року вирушив боронити українську землю. За словами Олександра, спорт для Романа був хобі. У майбутньому хлопець хотів відкрити власний бізнес. Однак плани юнака так і не здійснилися.

Для нас це стало шоком. Ми думали, що це буде лише навчання, якось мине конфлікт. 2 – 3 тижні і Роман повернеться додому,
– пригадав рідний брат загиблого.

Однак після підготовки на Рівненському полігоні хлопця відправили під Донецьк. Тоді у складі 51-ої ОМБр він вирушив у Луганськ. Позивний обрав "Опасний", бо так його кликали ще на фрі-файті. Хлопець брав участь у визволенні від окупантів Лисичанська та Сєвєродонецька.

За словами Олександра, брат дійсно відповідав своєму позивному: "Коли стріляли з градів, він наказував ховатися, а сам брав патрони і відповідав ворогу".

Роман Ільяшевич планував у майбутньому відкрити власний бізнес
Роман Ільяшенко планував у майбутньому відкрити власний бізнес / Фото зі сторінки бійця у фейсбуці

За місяць до загибелі приїжджав у відпустку

12 липня боєць пропустив весілля рідного брата. Олександр зізнався, що дуже хотів, аби той приїхав, однак командир не відпустив військового. У 10-денну відпустку Роман приїхав 1 серпня. Тоді батьки востаннє бачили сина, а Олександр так і не зустрівся з молодшим братом. Розповів, що був з дружиною у медовому місяці і вже там дізнався про приїзд Романа.

За кілька місяців на війні юнак дуже змінився. На Схід він потрапив так, як і багато інших українських бійців у 2014 році, – його мобілізували. Однак під час короткої відпустки казав, що не може залишити побратимів наодинці з ворогом. Мати і дівчина просили Романа не вертатися на Донбас, однак той і слухати цього не хотів. Він не міг зрадити полеглих друзів.

Він хотів закінчити війну. Говорив, що не хоче бачити Чортків у тому стані, що були міста і селища на Сході,
– розповів Олександр.

Розганяв ворогів і думав, що війна йде до завершення

Коли на руках Романа помирали його товариші, він не розумів військове командування країни. Юнак чекав на наказ. За 2 тижні до загибелі він був щасливий. Казав рідним, що українські бійці відганяють ворогів і звільняють міста від окупантів. Юнак думав, що скоро вони дійдуть до Криму й проженуть російських найманців звідти.

Роман переконував рідних, що через 2 – 3 тижні, у вересні, все закінчиться. Хлопець думав, що відвоювавши українські землі, повернеться додому.

Воїн думав, що війна скоро закінчиться
Воїн думав, що війна скоро закінчиться / Фото зі сторінки у фейсбуці Романа Ільяшенка

Як Роман вибирався з Іловайська

Вночі проти 24 серпня українські військові опинилися в оточені – російські бійці були в тилу. Тоді влада домовилася про "зелений коридор", а президент країни-агресора Володимир Путін особисто пообіцяв безпечний вихід наших воїнів.

28 серпня рідні востаннє говорили з військовим. Вже наступного дня боєць здав телефон, паспорт і гаманець. Він без зброї рушив фатальним коридором. Тоді росіяни порушили слово і цинічно розстріляли колони наших воїнів.

Рекомендуємо "А ти подзвониш вранці?": дружина загиблого воїна розповіла про останню розмову з коханим

Рідні сподівалися, що хлопець втік або потрапив у полон

Про загибель Романа сім'я дізналася з новин. Вони сподівалися, що це неправда, що хлопець втік, або потрапив у полон.

5 вересня знайшли невідоме тіло. Вже наступного дня дідусь та інший брат Романа поїхали з Чорткова у запорізький морг. Вони впізнали хлопця по татуюваннях, бо його обличчя було у чорному бруді.

"Мертвого брата додому привіз наш друг. Він їхав 30 годин туди і назад. Коли в моргу друзі і лікарі помили тіло, то переконалися, що це таки Рома", – сказав Олександр.

Моя сім'я вирішила закрити труну і не показувати тіло. Ми не бачили пораненого Романа, будемо пам'ятати його гарного і усміхненого. Таким він буде для всіх,
– наголосив брат героя.

роман ільяшенко
До війни Роман часто подорожував / Фото зі сторінки героя у фейсбуці

Прощання з героєм відбулося 9 вересня, похоронили його на центральному кладовищі райцентру.

  • Посмертно Романа нагородили орденом Богдана Хмельницького III ступеня за мужність та професіоналізм, виявлені у захисті суверенітету України.
  • Бійцю надали звання "Спортивний герой" та "Почесний громадянин Чорткова".
  • 8 березня 2015 року на фасаді Чортківської загальноосвітньої школи-інтернату відкрили пам'ятну дошку Ільяшенку.

Пам'ятник Роману Ільяшенку у Чорткові
Пам'ятник Роману Ільяшенку у Чорткові / Фото "Чортків онлайн"

Що треба знати про Іловайський котел

  • У серпні 2014 року українські військові намагалися звільнити окупований Іловайськ. 18 серпня вони увійшли у місто, а вже 24 серпня потрапили у масштабне оточення.
  • Сили були нерівні. Російське військо перевищувало наше у кількості особового складу, техніки та зброї.
  • Командування ЗСУ домовилось зі стороною противника про коридор. Наші воїни мали виходити 2 колонами. Однак ворог наголошував, що вони повинні бути беззбройні.
  • 29 серпня бійці почали вихід і потрапили під розстріл. 366 захисників України загинули, понад 400 зазнали поранення, 300 потрапили полон, а 24 – зникли безвісти.