У 2014 році Микола Клименко пішов служити у добровольчий батальйон "Кривбас". У чоловіка за плечима – бої у Маріупольському секторі «М». Зараз же Микола вже півроку намагається отримати земельну ділянку у селі, де прожив 15 років. Навіть сам її розшукав, аби не чекати, поки землю знайдуть у сільраді.
Далі чоловік подав запит, аби дізнатися, чи вільне поле, і водночас написав заяву на виділення йому землі. А потім отримав три відповіді, які суперечать одна одній. В першому листі було вказано, що обрана Миколою ділянка є комунальною власністю. Другий же повністю знищив будь-яку логіку. Чоловік розповів, що йому відмовили "у зв’язку з недостатньою інформацією щодо вищевказаної земельної ділянки". Третім же листом Миколі повідомили, що сільрада взагалі не знає, чи є у них вільні землі.
Читайте також: Хто відправляє на фронт броню, яка не рятує життя солдат: шокуюче розслідування
Ще один учасник АТО Олександр Котенко цілий рік воював з різними держустановами, аби добитися того, на що заслуговує. Чоловік добре пам’ятає, як дізнався новину, що влітку 2016 року співробітники Держгеокадастру створили такий собі атлас вільних ділянок для учасників АТО з усієї області. За словами Олександра, атлас мали направити до всіх районів області. Втім, у Новомосковську чоловік його не знайшов. А вже пізніше у Дніпрі з’ясувалося: мало того, що цей атлас важко знайти і побачити, — це взагалі не зовсім те, про що заявляли обласні чиновники.
Олександру пояснили, що атлас йому подивитися не дадуть через те, що цей каталог розроблений для тих, хто ще раніше подавав заяви на отримання землі.
Нинішня ситуація з ділянками для ветеранів АТО – це проблема на проблемі. Міські чиновники виправдовуються, що на всіх землі не вистачає. І хоча Дніпропетровщина – регіон, з якого на фронт пішла чи не найбільша кількість людей, виділити ділянки всім бажаючим військовим чомусь важко.
Читайте також: Тилові стрільці: кого і за що українські міністри нагороджують зброєю
Своєї черги хлопці та їхні родини чекають інколи навіть більше року. Додає мороки ще й генплан Дніпра. Той, якого у міста зараз взагалі немає. Тому нерідко при оформленні документів то адреси не збігаються, то різні забудови знаходяться там, де їх не повинно бути.
Про всі ці нещастя слухати можна довго, а потім на прикладі одного випадку переконатися, що розмови про генплан і дефіцит ділянок – це скоріше відмовки для тих, кому земля навряд чи колись дістанеться. А якщо й пощастить, то зовсім нескоро, бо завжди знайдуться «непрості» бажаючі отримати заповітні «сотки».
Проект рішення міськради Дніпра щодо відведення земельних ділянок оприлюднили ще наприкінці серпня, і у ньому – 15 осіб, серед яких семеро підприємців, дві жінки, які минулого року балотувалися у райради від "Опозиційного блоку", один депутат міськради і п’ятеро близьких родичів нинішніх народних обранців.
Читайте також: Чому офіцери "знешкоджують" досвідчених бійців на передовій
Члени об’єднання "За Дніпропетровськ" та їхні родичі майже стали власниками землі. Всі ділянки розташовані менш ніж у 20 кілометрах від міста. Дивно, що простим людям не завжди щастить знайти бодай одну більш-менш гідну, а тут півтора десятки – компактно в одному місці.
Після того, як у соціальних мережах піднялася хвиля обурення таким рішенням міськради, остаточне ухвалення документа депутатам довелося відкласти. Тож нині проект відлежується у міськраді.
«Слідство.Інфо» поцікавилося претендентами на ці ділянки. Одним з них, наприклад, виявився батько депутата Дмитра Безуглого, обраного від «Опозиційного блоку» і за сумісництвом голови депутатської групи «За Дніпропетровськ».
Читайте також: Роздвоєність "Торнадо": герої чи звичайні злочинці
До речі, серед 15 осіб також є прізвище дружини Дмитра Безуглого — Ольги Кострицької. Ще одна примітна кандидатура у списку – син депутатки міськради Анжеліки Пилипенко.
Так і виходить, що поки одні захищають рідну землю зі зброєю в руках, інші цю землю нарізають шматками і роздають поміж своїх.