Дедалі більше людей розуміє, що все почалося з систематичної дезінформації, яку провадив колишній Генпрокурор Юрій Луценко своїм американським спільникам, внаслідок яких він хотів залишитися на посаді після поразки на виборах його кума – Петра Порошенка.
Читайте також: Скандал у США: як до цього причетний Порошенко
Але в Америці усе працює так. Там документи не зникають, а зустрічі – фіксуються, і рано чи пізно таємниці стають надбанням громадськості. І йдеться не лише про видрук телефонної розмови між президентами Трампом та Зеленським. І не лише зміст повідомлень у месенджерах між ключовими американськими дипломатами щодо України. А навіть зміст розмов Луценка з Джуліані, які поклали початок всьому цьому безглуздю.
У моєму розпорядженні є документи Джуліані, а саме його конспект зустрічей із Луценком. Його підготував офіс Джуліані за підсумками його зустрічей з тодішнім українським Генпрокурором, який щонайменше двічі у січні 2019 року приходив у офіс Джуліані у Нью-Йорку.
Ці конспекти Джуліані передав державному секретарю США Майку Помпео. Вони певний час зберігалися в Держдепі, і ось у жовтні Генеральний інспектор Держдепу передав це у комітети Конгресу, які ведуть розслідування у рамках імпічменту. Після цього документи потрапили у пресу, зокрема й до українського англомовного видання Кyiv Post.
Адвокат Трампа Рудольф Джуліані
Отримана інформація Джуліані лягла в основу його конспірології щодо України, яку він вклав у голову Трампу. І той почав тиснути на Зеленського, що переросло у запуск процедури імпічменту.
Так ось, те, що наговорив Луценко Джуліані – це просто маячня сивої кобили, яку просто важко уявити в нормальній країні. Генпрокурор, якому на слово повірив приватний адвокат Трампа Джуліані, в якості доконаних фактів видавав свої припущення, фантазії та просто брехливі твердження, зроблені з метою зведення рахунків.
Для початку Луценко похвалився перед Джуліані, що він домігся повернення в Україну кількох мільярдів доларів та двох тисяч шестисот вироків за корупційні злочини. Здається, Генпрокурор описує якусь іншу країну, але не нашу.
Бо все повернення, яке було зроблено – це конфіскація півтора мільярда доларів за сумнівним рішенням Краматорського суду, який виніс рішення проти фіктивного директора однієї з фірм Курченка, який продав свої паспортні дані за 500 доларів. І за це рішення у майбутньому він може жорстко поплатитися, адже належність цих грошей до фіктивного директора ніким не була підтверджена.
Що стосується вироків за корупцію, то Луценко приписує собі в заслугу покарання дрібних чиновників, які забули подати декларацію після звільнення з посад, і яких потім заради створення потрібної Луценку статистики тягали по судах і примушували там укладати мирові угоди.
Юрій Луценко
Крім того, Луценко не забув поскаржитися Джуліані на "жахливе керівництво" НАБУ та на те, що він не може на них жодним чином впливати, паралельно назвавши чесною людиною ексгенпрокурора Шокіна, відставки якого вимагали депутати та активісти саме через його саботаж розслідувань.
Луценко також цілком серйозно повідомив Джуліані, що посол США Йованович хотіла зробити главу НАБУ Артема Ситника президентом України. Хоча на момент зустрічі вже відбувалася виборча кампанія і Ситник не реєструвався як кандидат.
Продовжуючи фантазувати, Луценко повідомив Джуліані, що у якості хабаря за лобізм колишній віцепрезидент США Джо Байден отримав 900 тисяч доларів. Звичайно, жодних доказів цього Луценко не надав ні на зустрічі, ні після неї.
Читайте також: Ахметов боїться переділу активів і шукає ключ до серця Зеленського
Через декілька днів відбулася його друга зустріч з Джуліані, де Луценко повідомив, що американський інвестиційний фонд "Темплтон" вступив у змову з колишнім президентом Януковичем і від його імені купив українські облігації на суму сім мільярдів доларів, таким чином начебто вивів "общак" за межі України та легалізував їх у США. Втім, жодних доказів участі американців у цьому злочині Луценко також не надав.
Окрім того, Луценко звинуватив і мене в тому, що я оприлюднив прізвище Манафорта у чорній бухгалтерії Януковича. Хоча це було зроблене журналістом американської газети "Нью-Йорк Таймс", а моя роль зводилася до вимоги розслідувати ці злочини.
Чим закінчилася ця брехня Луценка, тепер бачить весь світ. Журналісти "Нью-Йорк Таймс" розшукали його в Лондоні, де він нібито підвищує свої знання англійської мови. Луценко похвалився американським репортерам, що займається політикою вже 23 роки й перетворився на справжню "політичну тварину". Тому, за словами Луценка, він відразу зрозумів, що Джуліані хотів від нього розслідування справ Байдена.
Джо Байден з сином
Однак у лондонському інтерв'ю "Нью-Йорк Таймс" Луценко сказав, що нібито з самого початку говорив Джуліані, що немає ніяких підстав для справи проти Джо Байдена або його сина. На що сам Джуліані відповів: "Луценко – брехун". І це справді так, якщо ми подивимося на нотатки Джуліані після нью-йоркської зустрічі з Луценком у січні.
До слова, раніше Джуліані вже відгукувався погано про Луценка. Той у відповідь випустив зграю своїх інтернет-посіпак, які почали розповідати, що американець мав на увазі Ситника, а не їх боса. Тепер ось Джуліані все розставив на свої місця.
Думаю, все було простіше. Луценко розраховував, що Джуліані допоможе утриматися йому на посаді Генпрокурора, а Луценко щось придумає на Байдена. Банальні торги "політичної тварини", яка три з гаком роки займала крісло генпрокурора. І цей жахливий досвід із Луценком має стати застереженням на всі роки наперед – у жодному разі ми не маємо допускати політиків до крісла прокурорів. Ба більше, політиків без юридичної освіти.