За якими етапами проходить мобілізація в Україні та скільки буде хвиль

На цій темі часто спекулюють та поширюють багато чуток. Все, що необхідно знати про мобілізацію, читайте далі. 

Зверніть увагу Спеціальна процедура звільнення, якщо прийшла повістка: що треба робити

Загальна мобілізація в Україні: що передбачає

За указом президента 24 лютого було оголошено загальну мобілізацію по всій території України. Це означає, що громадяни України, які отримали повістку, зобов'язані піти до військових частин, де мають отримати подальші вказівки.

Не всі українці одразу потраплять на фронт. Дуже важливим є дотримання порядку мобілізації. Також важливо пам'ятати, що не всі військовозобов'язані підлягають мобілізації.

Читайте також В Україні діє мобілізація автотранспорту: що вона передбачає

Хвилі мобілізації та що про них треба знати

Щоб дотримуватися порядку при загальній мобілізації, Законом України передбачені спеціальні черги (хвилі), за якими вона поетапно проходить. Загалом в Україні є 4 хвилі мобілізації. 

"До якої хвилі мобілізації належу я?"

• Перша хвиля – колишні військовослужбовці та ветерани АТО та ООС, оперативні резервісти;
• Друга хвиля – решта резервістів та військовослужбовці, що проходили строкову службу до 2014 року або служили за контрактом;
• Третя хвиля – офіцери запасу та військовозобов'язані, які закінчили військові кафедри ВНЗ;
• Четверта хвиля – всі громадяни України віком від 18 до 60 років, які не мають обмежень за станом здоров'я.

Однак, існує також ряд військовозобов'язаних, які не підлягають загальній мобілізації. Такі люди не можуть бути призвані за жодною з хвиль.

Цікаво – Мобілізація співробітника підприємства: що збережуть за тим, кого призвали до ЗСУ

Кого не можна мобілізовувати

У випадку ухилення від призову передбачене адміністративне чи кримінальне покарання. Проте якщо військовозобов'язаний громадянин України не підлягає мобілізації – його не може бути звинувачено в ухильництві. 

Перелік 9-ти груп людей, яких не мобілізують:

• Перша група – "заброньовані" працівники. "Бронювати" своїх працівників можуть деякі компанії, організації або державні органи.
• Друга група – особи з інвалідністю або люди, яких визнали тимчасово непридатними до військової служби за станом здоров'я.
• Третя група – військовозобов'язані громадяни, які утримують і відповідають за трьох і більше дітей віком до 18 років. Сюди також входять батьки чи опікуни повнолітніх, що є особами з інвалідністю I чи II групи.
• Четверта група – громадяни, що самостійно виховують неповнолітню дитину. Можуть бути призвані на військову службу лише у разі їхньої згоди.
• П'ята група – військовозобов'язані, що зайняті доглядом за тяжкохворим партнером (дружиною чи чоловіком), дитиною або кимось з батьків. 
• Шоста група – люди, що є опікунами, усиновителями, прийомними батьками чи батьками-вихователями дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування.
• Сьома група – військовозобов'язані, що мають неповнолітню дитину і чоловіка або дружину, що служить. Сюди також враховують тих, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти під час проведення антитерористичної операції.
• Восьма група – народні депутати та депутати Верховної Ради АР Крим, а також деякі представники державних служб.
• Дев'ята група – студенти ВНЗ, здобувачі фахової передвищої освіти, що навчаються на денній або дуальній формі здобуття освіти. до цієї групи також входять викладачі та вчителі.

Важливо – Чи буде масова мобілізація? / Що означає бронювання військовозобов'язаних: дивіться відео