Про це інформує ЦТС. Об’єм суднової партії вугілля склав 177,6 тисяч тонн, з яких 68% перевалено біля причалів Іллічівського порту, а 32% — на рейді.
Раніше передбачалося, що цей вантаж буде приймати найбільший приватний порт "ТІС", а далі судно стає на дозавантаженя до причалів державного порту "Південний". Проте можливості ДП ІМТП обробляти великі вантажні партії з використанням не тільки навантаження на рейді, але і глибоководних потужностей інших портів дозволило повернути в державний порт Іллічівська частину вантажопотоку, який раніше перейшов на "ТІС".
Після вивантаження вугілля на суховантаж було занурене 180,2 тисяч тонн залізорудної сировини, що стало прикладом реалізації нової схеми навантаження — перша частина суднової партії була занурена у причалів Іллічівського порту, друга частина — біля причалу ДП "Морський портовий порт Південний".
"Використання варіанту навантаження Іллічівськ + ДП "МТПЮ" може стати для вантажовідправників альтернативою вже напрацьованої схеми навантаження суден типу Сapesize на терміналах "ТІС" з дозавантаження на ДП "МТПЮ", — відзначає старший аналітик "ЦТС-Консалтинг" Андрій Ісаєв.
Цей крок міг би підвищити завантаження потужностей ГСК в Іллічівському порту і зменшити втрати від відходу частини вантажопотоку на більш конкурентний приватний ТІС,
— додає він.
"Для того, щоб ІМТП успішно конкурував з приватними стівідорними компаніями, необхідно інвестувати в механізацію, що істотно збільшить норму навантаження - з сьогоднішніх 10-12 тисяч тонн/добу до 25 тисяч тонн/добу. Також в порту необхідно провести днопоглиблювальні роботи. Від того, чи зможе новий менеджмент порту впоратися з цим завданням і залежить, чи буде Іллічівський порт цікавим великим вантажовідправникам", — резюмує Андрій Ісаєв.
Розвиток державного ІМТП - це вже стратегічне завдання переможця конкурсу на керівника порту Сергія Крижанівського та Міністра інфраструктури Пивоварського.
Голова профспілки ДП "Іллічівський морський торговельний порт" Сергій Бризгалов вважає, що переробивши імпортне вугілля з суховантажу Red Sage, колектив довів, що державний стивідор не менш ефективний і конкурентний, ніж приватний оператор. Конкурентом в частині перевалки імпортних навалювальних вантажів в Україні він називає тільки найбільший приватний порт "ТІС", який "відвів" значну частку навалювальних з ІМТП.
Начальник адміністрації порту Південний Максим Широков також зазначив, що якщо створювати умови для розвитку держстивидоров, то вони зможуть конкурувати на рівних: "Пріоритет віддаватиметься компаніям з найкращими умовами з обробки вантажів незалежно від того, чи є ця компанія державна або приватна".
Сергій Бризгалов впевнений, що інвестування в днопоглиблення і збільшення швидкості завантаження держпорту в першу чергу має бути вигідно самій державі: "Госстівідор з кожної гривні прибутку 35 копійок віддає державі. Держава повинна бути зацікавлена у підвищенні конкурентоспроможності госстівідора перед приватним оператором".
Нове керівництво ДП ІМТП найближчим часом планує збільшити норму навантаження за рахунок інвестицій в малу механізацію, а АМПУ в 2016 році зобов'язалося розпочати днопоглиблення каналу до 16 м. Як кажуть у Мініфраструктурі "відповідний проект вже в роботі".
Зараз в порту Річардс Бей (ПАР) вантажиться новий Capesize, який у листопаді привезе в Україну 160 тисяч тонн вугілля для Центренерго за контрактом з швейцарським трейдером Mercuria. Питання хто буде перевалювати нову партію імпортного вугілля - ТІС або ІМТП - залишається відкритим. Однак ефективність обробки Red Sage можна розглядати як "публічну заявку" ІМТП в Мінінфраструктури на прийом нової партії імпортного вугілля за відпрацьованою схемою.
Навантаження за новою схемою стала вже четвертим варіантів обробки суден типу Capesize в портах України.