Красиві локації, вишукані загадки і неймовірні пригоди професора з Гарвардського університету продовжуються… Після успішних екранізацій перших двог книг Брауна про Ленгдона студія Sony Pictures взялась за зйомки четвертої книги – "Інферно", що з італійської перекладається як "Пекло", або перша частина "Божественної комедії" Данте. Третю книгу про Ленгдона, "Втрачений символ", студія пропустила і наразі невідомо, чи варто чекати фільму.
Режисер Рон Ховард, який займався "Кодом Да Вінчі" та "Ангелами і демонами", знімати "Втрачений символ" не хотів, а ось за "Інферно" таки взявся. Це, звісно, означає, що чекати від стічки принципово нового підходу не варто, але в даному випадку стабільність – це швидше добре, аніж погано.
У цій частині своїх пригод Ленгдон раптово для себе прокидається у лікарні в Флоренції та не пам'ятає подій останніх двох діб. Професор постійно бачить уривки спогадів разом із візуалізацією пекла, як його описував у своєму віршованому романі Данте Аліґ'єрі. Людство ось-ось має уразити потужний вірус, створений заради очищення Землі від перенаселення, а Ленгдону ще потрібно пригадати що сталось за останні дні та визначити, хто з людей навколо є його справжнім союзником в порятунку.
Квест – незмінний елемент сюжету Дена Брауна, але в "Інферно" загадки виглядають вже не такими захопливими, як у попередніх двох частинах. Якщо вибагливий глядач раніше бачив у екранізаціях Ховарда мало душі чи радості, то при перегляді "Інферно" почуття лише посилиться. Схоже на те, ніби режисер вичерпує себе. Наступні пригоди Ленгдона краще знімати вже іншій людині – суто заради свіжого погляду на екранізацію книг Дена Брауна. З іншої сторони, стрічка потішить бадьорістю та динамічністю, чого глядач не завжди чекає від інтелектуальних пригод. В "Інферно" багато бігають, б'ються та стріляють. Доволі тривалий хронометраж (фільм йде дві години) не відчувається через насиченість подіями. Зрештою, попередні дві стрічки теж не були короткими. Також слід визнати – флешбеки та марева Ленгдона зображені ефектно та видовищно. А ось гра Тома Хенкса тішить не так, як, наприклад, в нещодавньому "Саллі". Складається враження, ніби актору трохи нудно вкотре грати одну і ту ж роль.
Незважаючи на відчуття, що екранізації Дена Брауна стають все слабшими, "Інферно" зняли на совість, і не викликає розчарування. Хіба що страх, що наступна частина буде нудною. Але про "Інферно" такого точно не скажеш. 7 з 10. У той же час, на IMDb стрічку оцінюють балом 6,7.