"Удар за 100 метрів від реактора": для чого Росія атакує Інститут ядерних досліджень у Києві

Росія продовжує створювати загрози для ядерної безпеки України – цього разу удар припав на територію Інституту ядерних досліджень у Києві. Російський безпілотник атакував об'єкт, де розташований дослідницький ядерний реактор ВВР-М.

Експерти наголошують, що будь-які удари по ядерних наукових об'єктах потенційно створюють дуже небезпечні ризики, особливо у разі фізичного руйнування установок або сховищ ядерних матеріалів.

Це не перший випадок, коли російські атаки зачіпають ядерні наукові об'єкти України. Зокрема, неодноразово під обстрілами опинявся Харківський фізико-технічний інститут, де розташована експериментальна установка "Джерело нейтронів".

24 Канал розібрався, чим небезпечні удари по таких об'єктах, чи міг російський безпілотник цілеспрямовано атакувати Інститут ядерних досліджень у Києві, які ризики становлять подібні атаки та чи дійсно у такий спосіб Росія намагається спровокувати в Україні ядерну катастрофу, не завдаючи безпосередньо ядерного удару. Свої оцінки надали незалежна експертка з ядерної енергетики та безпеки Ольга Кошарна та військовий експерт і засновник "Реактивної пошти" Павло Нарожний.

Чому удар по ядерному об'єкту викликає таке занепокоєння

Російська атака на науковий центр сталася 30 вересня 2026 року о 18:18 за київським часом. Російський безпілотник влучив по території Інституту ядерних досліджень у Києві, внаслідок чого виникла пожежа. Її оперативно ліквідували, постраждалих немає. Повідомляється, що реактор ВВР-М і системи, важливі для його безпеки, не зазнали пошкоджень, а змін радіаційного фону не зафіксували.

Попри відсутність пошкоджень реактора, сам факт удару росіян по території ядерної наукової установи привертає увагу до потенційних ризиків. На території Інституту ядерних досліджень розташовані не лише дослідницькі установки, а й сховище відпрацьованого ядерного палива.

За словами незалежної експертки з ядерної енергетики та безпеки Ольги Кошарної, удар стався приблизно за 100 метрів від реактора.

Дослідницький реактор ВВР-М наразі перебуває у зупиненому стані. З лютого 2022 року його активну зону повністю розвантажили, а експлуатація обмежується регламентним обслуговуванням систем, важливих для безпеки.

Сам реактор використовують як джерело нейтронів для фундаментальних і прикладних досліджень у галузі ядерної фізики.

На території Інституту ядерних досліджень у Києві також є сховище відпрацьованого ядерного палива.

Реактор ВВР-М / фото – cdg.org.ua

Після атаки радіаційний фон залишився без змін та перебуває в межах природного рівня. За інформацією Інституту ядерних досліджень, показники становили 0,16 – 0,20 мкЗв/год. Фахівці продовжують оцінювати завдані пошкодження.

Кошарна наголосила, що ризики у випадку ударів по таких об'єктах пов'язані не лише з роботою самого реактора, а й з іншими ядерними матеріалами та інфраструктурою на території установи. І це все дуже серйозно та небезпечно.

В Інституті ядерних досліджень також наголосили, що об'єкт використовується винятково для наукової та дослідницької роботи. Відтак атаку там розцінюють як удар по мирному ядерному об'єкту та чергове порушення Росією принципів ядерної й радіаційної безпеки.

Чи міг удар бути навмисним

Військовий експерт і засновник "Реактивної пошти" Павло Нарожний у розмові з 24 Каналом зазначив, що удар міг бути цілеспрямованим. Все тому, що російські ударні дрони обладнані камерами та засобами зв'язку, а захоплені в Україні безпілотники досліджували українські фахівці.

Росіяни можуть використовувати свої дрони як елементи єдиної мережі: один безпілотник здатен передавати інформацію через інші апарати або ретранслятори. Крім того, встановлені на них камери дають можливість бачити об'єкти на землі та коригувати політ.

За словами Нарожного, це означає, що росіяни мають технічні можливості для наведення безпілотника на конкретний об'єкт.

Тому військовий експерт схиляється до думки, що удар міг бути спрямованим. Також пан Нарожний погоджується з Ольгою Кошарною в тому, що однією з цілей окупантів могло бути залякування мешканців столиці через сам факт атаки на об'єкт, пов'язаний із ядерними дослідженнями.

Чи можна захистити ядерні об'єкти від атак

Навіть за високої ефективності української ППО повністю убезпечити всі об'єкти від масованих атак складно.

Ольга Кошарна констатувала, що російські атаки на ядерні наукові об'єкти України мають системний характер. За її словами, під обстрілами неодноразово опинявся Харківський фізико-технічний інститут, де розташована ядерна установка "Джерело нейтронів".

Нова атака на Київ доповнює низку таких випадків. Незалежна експертка з ядерної енергетики та безпеки у розмові з 24 Каналом також порівняла ситуацію з використанням Росією ЗАЕС як інструменту ядерного шантажу.

За сприяння МАГАТЕ біля ЗАЕС запроваджено локальне перемир'я для ремонту ліній електропередач та запобігання повному знеструмленню станції. Подібна ситуація загрожує зупинкою охолодження ядерного палива з можливим розплавленням реактора і викидом радіації, чим росіяни постійно шантажують світ.

Що відбувається з ядерною установкою в Харкові

Російські війська атакують Харківський фізико-технічний інститут від початку повномасштабного вторгнення. У березні 2022 року російський обстріл пошкодив будівлю ННЦ "ХФТІ", а територія інституту залишилася без електропостачання. Саме тут розташована експериментальна ядерна установка "Джерело нейтронів".

У березні 2026 року черговий російський обстріл знову спричинив знеструмлення установки. Через пошкодження підстанції об'єкт перевели на резервне живлення. Водночас МАГАТЕ повідомляло, що радіаційний фон на майданчику залишався в межах норми. На цьому допомога МАГАТЕ вичерпується.

На щастя, попри неодноразові удари, сама установка "Джерело нейтронів" наразі не зазнала критичних пошкоджень. Проте російські атаки спричинили значні руйнування інших будівель на території ННЦ "ХФТІ".

Представник установи під час коментаря Суспільному у 2022 році зазначив, що радіаційний фон усередині об'єкта залишається в межах контрольованих показників. За його словами, "Джерело нейтронів" є прототипом реакторів четвертого покоління, які працюють на швидких нейтронах, а завантажене паливо за своїми характеристиками аналогічне до того, що використовують на атомних електростанціях.

Ядерна підкритична установка "Джерело нейтронів" / фото з відкритих джерел

Під час фізичного запуску установки використовували 37 паливних елементів. Їхнє призначення не пов'язане зі створенням ядерної зброї, а сама установка перебуває під міжнародним контролем.

Однак головний ризик пов'язаний із можливим фізичним руйнуванням установки внаслідок російського удару. У такому разі радіоактивні матеріали можуть вийти за межі об'єкта та спричинити забруднення довкілля.

Попри те, що в робочому стані установка не спричиняє абсолютно ніякої небезпеки, якщо з якоїсь причини відбудеться фізична руйнація цієї установки, то можливий вихід назовні палива, радіоактивних елементів. І це, звісно, велика проблема для довкілля,
– пояснив представник ННЦ "ХФТІ".

Тож основна небезпека таких атак полягає не в тому, що кожен удар автоматично призводить до радіаційної аварії, а в можливості серйозного фізичного пошкодження ядерної установки та її захисних конструкцій. Саме тому удари по таких об'єктах створюють ризики як для їхньої роботи, так і для довкілля у випадку масштабних руйнувань.